11/30/2004
Юрій КОСТЕНКО: “З чого почався конфлікт сьогодні у Верховній Раді? Більшість вночі зібралася і знову на коліні, підпільно, як вона вміє, через фінансові махінації підготувала проект постанови, яка руйнувала усі політичні домовленості”

Прямий ефір на Громадському радіо, “Тема дня”, 30.11.2004

Ольга КАРІ: (…) Сьогодні ми спробуємо дати відповідь на запитання, чи матимуть продовження заяви про вихід із складу України кількох східних і південних областей, чи покарають тих осіб, які виголошують сепаратистські заяви, і що буде з Україною, коли почне працювати новий президент. (…) Наші співрозмовники сьогодні народні депутати Юрій Костенко, фракція “Наша Україна” та Василь Надрага, член групи “Союз”(…)

Отже, ці сепаратистські заяви ряду політиків українських, чиновників, чи є це емоції, вибух, такий сплеск необдуманий чи це продуманий крок ? Як ви гадаєте, пане Василю?

Василь НАДРАГА: (…) То что говорила наша уважаемая журналистка, делая обзор сегодняшнего дня, прозвучала мысль, народные депутаты в зале не нашли согласия в действиях. Но это ж не так, мы отголосовали 232 голосами проект постановления за основу и после этого представители оппозиционных сил, оппозиционных фракций взяли и заблокировали работу Верховной рады. То есть, они пришли, и они не дали возможность залу дальше заниматься тем проектом постановления, который был принят за основу 232 голосами. То есть, тем большинством, которым обычно принимается любое решение, потому что нужно 226, здесь было больше. Если мы говорим о сепаратизме, то я хотел бы здесь ответить таким образом, вот я, идя к вам в студию, взял и обращение, и решение всеукраинского съезда депутатов Верховной Рады автономной республики Крым, местных советов всех уровней, то есть вот то решение, которое состоялось на съезде в Северодонецке Луганской области 28 ноября, где и я присутствовал, и принимал участие. Вот здесь две страницы, ни в одной из них не написано, что мы сейчас объявляем автономию. Что мы сейчас объявляем о выходе из Украины. Такого нигде не сказано, это касается, повторяю еще раз…

Ольга КАРІ: Але ж заяви були? Їх транслюють канали....

Василь НАДРАГА: (…) Идя сюда, я попросил, чтобы мои помощники мне дали возможность поглядеть, а что такое законопослушность и соблюдение Конституции теми, кто нас очень жестко критикует за то, что якобы мы, мы, я имею в виду представители восточных и южных областей, занимаемся сепаратизмом, то есть ведем какие то противоправные действия, выходя из конституционного поля, существующего сегодня на Украине. Вот посмотрите, 22 ноября Львовские городской, Тернопольский городской, Ивано–Франковский городской, Ивано–Франковский областной, Винницкий городской, 23 Львовский областной совет, Волынский областной, Ривненский городской, Хмельницкий городской, Луцкий городской, во Львовской области 29 городских советов, 24-го Тернопольский областной, Львовский областной, 25–го Ривненский областной совет, 26 – Волынский областной, 26–го Черниговский областной, Тернопольский областной и 28–го Ивано–Франковский областной. То есть, до 28-го числа, когда произошел съезд в Северодонецке Луганской области, где были представители восточных и южных регионов, целый ряд конкретных органов власти областного и местных, более низшего уровня в западных областях приняли решение, которое начиная от того, что не дожидаясь каких бы то не было официальных решений в рамках законодательства….

Ольга КАРІ: Тобто все почалося з заходу, так?

Василь НАДРАГА: Нет, я хочу сказать, (...) что к большому сожалению, мы все считаем, что только мы знаем абсолютную правду, а правда заключается, на мой взгляд, в несколько иной плоскости. Она заключается в том, что мы должны поглядеть не только на соседа, не только на своего оппонента, но и на самих себя. А это есть первый шаг к диалогу, к большому сожалению, мы к этому еще не дошли.

Ольга КАРІ: Зрозуміло, пане Юрію, як би ви прокоментували – адже із західних областей не лунали заяви про автономію, федералізацію держави.

Юрій КОСТЕНКО: Ви знаєте, тут постійно відбуваються маніпуляції з боку влади, і відповідно, більшості, яку представляє мій колега, Василь Надрага. Суть цієї маніпуляції полягає у тому, що спочатку влада через масовані фальшування (а ми переконалися у цьому, слухаючи і на власні очі спостерігаючи засідання Верховного Суду, усе те, що представлено сьогодні українцю, весь масив того, що зробила влада на цих виборах, вражає) ця влада сфальшувала саме цінне, що є в українського громадянина – право обирати. Це порушення Конституції, це порушення “Закону про вибори президента”, це порушення кримінально-процесуальних кодексів. А тепер ця влада каже: ви бачите, от вони такі сякі, приймають рішення якісь незаконні, поводять себе у Верховній Раді не по правилах. А з чого почався конфлікт сьогодні у Верховній Раді? Більшість вночі зібралася і знову на коліні, десь там підпільно, як вона вміє, через фінансові махінації підготувала проект постанови, яка руйнувала усі політичні домовленості, над якими працювала робоча група і напрацювала проект постанови, який мав голосуватися.

Ольга КАРІ: Як ви прокоментуєте слова Литвина про заготовленість сценарію?

Юрій КОСТЕНКО: (…)Ввечері робоча група підготувала ось проект постанови, який якщо робоча група вносить, то він голосується за основу, а потім ми йдемо по пунктах і доходимо до політичного консенсусу. А більшість традиційно вкидає раптом проект із трьох позицій.

Перші дві – це ніхто ні до чого не зобов’язаний, типу треба сказати Генпрокуратурі, щоб вона виконувала свої функціональні обов’язки, виходячи із вимог Конституції; але суть того, що вкинули, було скасування постанови від 27 листопада, якою Верховна Рада уже визначила, що вибори, які відбулися, і ті масовані фальшування, мають бути скасовані, тому що це не волевиявлення, а це брутальне порушення Конституції. Тепер ця більшість, яка довела людей, що стояли під Верховною Радою, підняла їх емоції на найвищий рівень, каже: “От бачите, нам погрожують, хочуть захопити Верховну Раду”. І якби не втручання народних депутатів із коаліції “Сила народу”, то дійсно, сьогодні могла пролитися перша кров.

Щодо сепаратизму. Яке рішення прийняли органи місцевого самоврядування, які щойно цитував мій колега Василь Надрага, - це рішення про забезпечення життєдіяльності тих, хто мешкає в тих реґіонах, бо центральні органи влади не працюють, місцеві органи влади повтікали, покидали свої крісла. А хтось має думати про тепло, щоб транспорт працював, щоб людина могла вийти й купити хліб, і от всі рішення, які сьогодні цитувалися, були спрямовані на те, щоб працювала система життєдіяльності. А от те, що прийняли ці у Сєверодонецьку під керівництвом прем’єр-міністра, виходить за межі Конституції. Заклики створити автономію чи провести референдум і вийти зі складу України свідчать, що керівники – я маю на увазі Близнюка – ніколи не читали жодного закону, (...)

СЛУХАЧ: Я вообще рад, что сейчас те люди, которые голосовали за депутатов, могут посмотреть работу каждого депутата. И потом принять решение, стоит за него голосовать дальше или нет. Будут ли начаты уголовные дела в отношении людей, которые будучи на государственных должностях, сделали заявления об отделении от Украины? (…)

Василь НАДРАГА: (...) Я думаю, таким образом, сегодня и Генпрокуратура и СБУ возбудили соответствующие уголовные дела и я здесь согласен с позицией Генеральной прокуратуры, которая поставила вопрос не только по востоку и югу, а по всем.(…)

Юрій КОСТЕНКО: Це органи влади висловили свою думку.

Василь НАДРАГА: (...) Когда говорят, что “большинство” такое плохое, оно сегодня в очередной раз что-то не так сделало, - это тоже какое-то избирательное понимание о полезности и правильности. То есть, когда в субботу прошло решение, которое устраивало “Нашу Украину”, все было замечательно. (…) Как только Верховная Рада приняла решение, которое не соответствует настроениям оппозиции, сразу Верховная Рада стала плохой. Сразу надо было выйти на трибуну, ее заблокировать, сразу надо начать в очередной раз шельмование своих оппонентов. (…)

Ольга КАРІ: Пане Юрію, вам також адресується запитання слухача про кримінальні справи і давайте повернемося до цієї законодавчої бази, чи була вона для заяв про автономію утворення, про федералізацію. От на сьогоднішній день чи існують відповідні закони?

Юрій КОСТЕНКО: Звичайно, в першу чергу це Конституція, яка врегульовує ці питання. Якщо говорити про референдуми, то відділення від України якогось реґіону можна здійснювати лише на всеукраїнському референдумі, з цього приводу є закон про референдум. Тобто є пряме порушення і Конституції, і Закону про референдум Донецькою чи Харківською областями. Або рішення Харківської обласної ради щодо припинення відрахування до державного бюджету, це також кримінальна відповідальність. Або рішення про припинення постачання електроенергії чи вугілля – це також регулюється законодавством.

Тому в тому варіанті, який готувала робоча група на розгляд Верховної Ради, чітко вказано, що має зробити Генеральна прокуратура, висловлюється недовіра Генеральному прокурору, який не вжив заходів. В тому варіанті, який сьогодні 232 голоси в першому читанні набрав, було буквально дослівно таке сказано – Генеральній прокуратурі вжити необхідних заходів, щоб повернути все це у Конституційне русло. Це є прямий обов’язок Генеральної прокуратури і без Верховної Ради, без цього формулювання вона це повинна вже давним-давно була зробити.

Тому я можу сказати наступне: більшість сьогодні грається з вогнем. Я це кажу як депутат усіх скликань і той, що через Верховну Раду виходив на дуже складні політичні компроміси, але ці компроміси давали вулиці можливість заспокоїтися, так було, коли ми ухвалювали Декларацію про державний суверенітет, Акт про незалежність, студентське голодування і багато-багато іншого. Те, що сьогодні демонструє більшість, – тупий, цинічний супротив волі народу. Думаю, що тут може терпіння виборців луснути і потім ці ж перші, що блокують сьогодні роботу Верховної Ради, будуть ставати навколішки перед народом і молити про прощення (…)

СЛУХАЧ: (…) На мой взгляд, что вот эти сепаратистские проявления – это очередной ход власти.

Василь НАДРАГА: Первое хочу сказать, что съезд, который прошел в Северодонецке (…) был бело – синий. То есть, съезд, в лице депутатов разных уровней, которые там собрались (это порядка 3,5 тысяч человек), они были сторонниками Януковича.(…) Потом вполне естественно мне кажется, что туда поехал Янукович (…) Ну и теперь что такое ход власти, когда она увидела, что люди вышли на улицу и это сепаратизм. (…) В Киеве Януковича как кандидата не восприняли, об этом говорят цифры голосований, но точно так же на востоке не восприняли Ющенко (…)

Юрій КОСТЕНКО: Так званий сепаратизм – це повністю хід влади, і суть його – зрозумівши, що вибори вони програли, зробити спробу в такий спосіб змінити або результати волевиявлення, або дійсно з допомогою Росії пробувати розігрувати югославський варіант в Україні.

Чому це відбувається і як? Наведу лише два показових приклади. Ми чуємо, що ці області надзвичайно потужні економічно і вони годують всю Україну і, зокрема, західні області. Наводжу дані з бюджету. Луганська область: 1,5 млрд. гривень дає податків у доходну частину бюджету, із бюджету Луганська область отримує 2,5 млрд. гривень. Донецька область: через так звані спеціальні економічні зони від неї в бюджет практично нічого не поступає, все залишається у цих вільних чи спеціальних економічних зонах – у кишенях того донецького клану, який грабує шахтарів, металургів, і всіх інших. Натомість з бюджету Донеччина отримує щороку більше 3,5-4 млрд. гривень на дотації вугільної галузі. До речі, це ще одна стаття поповнення кишень олігархів, а не покращення становища шахтарів, на що призначені ці витрати.

Тепер друге. Донеччина, Луганщина мають дуже багато різної специфіки, зокрема, мовної. Заявляю, що є в Україні Закон про мови, який регулює, в тому числі діяльність і органів місцевого самоврядування, і якщо переважна більшість населеного пункту використовує російську мову як рідну, то органи державної влади можуть функціонувати із застосуванням російської мови. Тобто немає проблем щодо двомовності, чи трьомовності, чи чотирьохмовності. Більше того, Україна ратифікувала хартію мов національних меншин. За цією хартією, в Україні в місцях компактного проживання національних меншин може застосовуватись мова національної меншини. Просто-напросто є спекуляція з боку влади.

Для чого? В умовах, коли демократія перемагає, клани хочуть через сепаратизм зберегти свою вотчину з тим, щоб продовжувати політику, яка привела до економічного краху і Україну і ці реґіони, які потерпають найбільше. Тому що там робітничий клас недоотримує заробітної плати, пенсій, соціальних виплат, адже найпотужніші клани якраз сконцентрувалися у цих східних областях. От у чому проблема.

Василь НАДРАГА: (…) Я не в коем мере не сомневаюсь в компетентности тех, кто слушает, и тех, кто говорит на этом радио. Но говорить о том, что Донецк, Луганск получают из бюджета больше, чем туда дают, но это по меньшей мере, нелепость. (…)

СЛУХАЧ: (…) Я со своей семьей почти 40 лет живем в АР Крым. (…) Объясните пожалуйста, чем отличается жизнь людей в автономной республике от жизни в обыкновенной стране. Поскольку лично для себя, для моего окружения, тех людей, с которыми мы живем, мы какой то особенной разницы не видим, кроме как наверно той разницы, которые чувствует бизнесмены, которые там что-то имеют.

Юрій КОСТЕНКО: Ви абсолютно праві, що в сучасному вимірі чи автономія, чи Донецький реґіон, - це можливість більше красти грошей. Беремо конкретно Автономну Республіку Крим. Ваші природні багатства і, зокрема, тепле море, мальовниче узбережжя дозволяли вам, якби працювали в повній мірі демократія і право в автономії Крим, жити і купатися у непросто в теплому морі, а ще й у гарному житті, що забезпечили б ваші рекреаційні можливості. Але життя у вас дійсно таке, ж як в інших областях України – бідне, сіре, тому що в Україні не працює закон, не працює право, в Україні створені потужні клани, які чим ближче до влади, тим менше вони платять податків. І автономія здебільшого використовується для того, щоб через місцеві особливості більше красти коштів ваших і класти їх собі в кишеню. Ось в чому і вся різниця. Потрібна демократія. Тільки тоді запрацює і автономія в Криму і особливості Донеччини і Луганщини.

Василь НАДРАГА: Если говорить с каких от законодательных точек зрения, то автономия предполагает большую, я прошу прощения за тавтологию, автономность от центра.

Ольга КАРІ: Для звичайних людей що це означає?

Василь НАДРАГА: Это касается таким образом, что есть ряд причин, например, которые разрешены АР Крым решать самостоятельно, в отличие от той же Луганской области, которая должна согласовывать с Киевом, например, формирование бюджета. Здесь все-таки у Крыма есть больше шансов рассчитывать на те деньги, которые они сами зарабатывают, чтобы они у них остались, как у территории. (…) Если это, как сказал мой коллега, не имеет никакого значения, чего ж вы так, милые, стали на дыбы, когда мы попросили тех же прав, которые сегодня имеет Крым? Ну чего вы обвиняете нас чуть ли не во всех смертных грехах, когда вопрос стоит в том, что мы хотим получить такие же права, как Крым? (…)

Юрій КОСТЕНКО: Звичайно, за умов тієї тоталітарної кланово-олігархічної системи, яка склалася в Україні, автономія дає можливість більше красти за рахунок людей, тому я й кажу, що автономія може давати краще життя лише тоді, коли працює закон і працює сила закону, тобто демократія.

Василь НАДРАГА: Ну тяжело спорить, я вам скажу откровенно, когда мы говорим вообще, надо говорить поконкретней.

СЛУХАЧ: (…) Присутствие Путина, присутствие российского спецназа, присутствие других членов российского руководства в Украине в момент кризиса, это что – присоединение к себе или это попытка выдернуть те деньги, которые они может быть, в кого-то вложили?

Юрій КОСТЕНКО: Ви знаєте, це в першу чергу російські геополітичні інтереси. Відомо, що Росія зараз намагається відтворити новий центр світового впливу після розпаду Радянського Союзу, і без України ніяка новоросійська імперія неможлива. Тому це одна причина того, що Росія так активно втручається в внутрішні справи України, адже від того, чи Україна обере демократію чи диктатуру, залежатиме, з ким буде Україна. Отже, це ключове питання для російської політики.

Друга проблема пов’язана з тим, що розвиток української демократії неминуче приведе до розвитку демократії в самій Росії, і знову ж таки, це загрожуватиме виникненню нових конфліктів у самій Росії. За умов демократії, коли будуть цінуватися права людини, всі республіки, з якими сьогодні Росія веде війну (зокрема, Чечня на Північному Кавказі) можуть поставити питання про реалізацію своїх прав на утворення незалежної держави. Тому і з цієї точки зору Росії не вигідно, щоб в Україні перемогла демократія.

Ну, і третє. Ви знаєте, дуже просто використовувати Україну, де влада залежить від свого патрона, від президента Росії. Згадайте всі ці скандали з нашим президентом. Саме після цих скандалів Росія отримала найбільше можливостей і щодо приватизації наших стратегічних об’єктів, і щодо впливів, і втягування нашої зовнішньої політики виключно у сферу обслуговування російських інтересів і багато, багато іншого. Тобто чим влада більш залежна від Росії, тим більше вона слугує своєму північному сусіду.(…)

Василь НАДРАГА: Тут есть две вещи, я думаю, когда мы говорим об отношении России к Украине и к ситуации в Украине – это геополитические интересы и какие-то более конкретные вещи. Если говорить о геополитических, то это вполне понятно, что России интересно, что такое Украина и как она развивается. Впрочем это интересно и тем же Соединенным Штатам и Европе. Потому что ну есть сторона, достаточно интересна по своим перспективам и соответственно, а плюс к России это еще и тысячи километров границ и очень долгая, десятилетиями, если не столетиями, можно говорить экономические связи, культурные, и все, все остальное, что дало нам то время после Богдана Хмельницкого, когда мы объединены были в одно государство. Это вполне естественно.

Если же говорить о частных вещах, мне кажется, тут есть ряд вещей, которые можно так или иначе обсуждать. Ну, например, тот же вопрос, (…) по поводу российского спецназа в Украине. Заведомая утка, о которой так громко кричала оппозиция пару дней, а после этого в СМИ прошла информация, что никакого русского спецназа у нас на Украине нет. Тоже самое, когда говорим о скандалах, которые были у нас и связи с Россией. Ну, это вопрос достаточно такой проблемный, я не готов сегодня его оценивать, я просто могу сказать, что очень многие скандалы, которые тут у нас произошли, они в первую очередь, нанесли ущерб нам.(…)

СЛУХАЧ: Я бы просила уважаемого Василия Надрагу прокомментировать вчерашнее выступление предполагаемой первой леди страны в Донецке.

Ольга КАРІ: Дякую. Там зокрема йшлося про отруєні апельсини, про американські валянки і так далі.

Василь НАДРАГА: Без улыбки это нельзя воспринимать.

Юрій КОСТЕНКО: Це лише свідчить про рівень першої леді і саме тому вона ніколи не буде нею.

Ольга КАРІ: (…) В мене ще одна запитання до народних депутатів. Знову з’їжджаються в Україну Кваснєвський, Солана, Адамкус, що це означає? Що знову вони долучаються до переговорного процесу, що буде їх присутність означати, пане Василю?

Василь НАДРАГА: Ну я бы очень хотел, что бы их присутствие в первую очередь в хорошем смысле этого слова помогло нам, живущем в Украине. Выйти на какие-то варианты диалога и когда сегодня говорят о том, какие это варианты диалога, я считаю, что диалога по базовым вещам. А выяснение победитель, не победитель, фамилия победителя, лично по мне, это есть вещи достаточно вторичны. Потому что есть почти 48 миллионов населения и есть Украина, которая начинается и заканчивается в Луганске, или во Львове и с севера на юг тоже самое. Поэтому я думаю, что вот их приезд это самое главное дать возможность нам немножко остыть от эмоций и попытаться понять один одного.

Ольга КАРІ: Пане Юрію, що робитимуть європейські політики в Україні знову?

Юрій КОСТЕНКО: Вони закликатимуть президента не усуватися від тих подій, які стрімко наростають в Україні, бо все-таки юридично він сьогодні виконує обов’язки президента і, без сумніву, ті перші домовленості, яких було досягнуто на першому раунді переговорів, повинні виконуватися. Ми переконані, що лише через переговорний процес можна мирно завершити цю революцію, і навпаки, усунення Кучми від того, що сьогодні називається сепаратизмом, від підписання рішень щодо ЦВК (адже Верховна Рада висловила недовіру ЦВК, але президент не відкликав членів ЦВК) веде лише до посилення конфронтації і до непередбачуваних наслідків.

І в цьому зв’язку я хотів би знову і знову наголосити на наступному: і більшість, яка не хоче зрозуміти, що єдиним джерелом влади в Україні є народ, і Верховна Рада, і президент, який сьогодні не виконує своїх функціональних обов’язків і думає, що через конфлікт, який може виникнути щогодини, можна ввести надзвичайний стан і далі примушувати жити цю державу по не за законами, а за якимись “понятіями”, і народ, - усі наражаються на смертельну небезпеку. І в першу чергу – президент Кучма. Хай згадає: багато прикладів в історії, чим закінчили свою політичну кар’єру ті чи інші політичні диктатори у світі.

СЛУХАЧ: (…) Как по вашему мнению кому и чем именно механизм выгодные разделения Украины на части? В чем они видят смысл этого? (…)

Василь НАДРАГА: Я даже если честно, затрудняюсь сказать, кому это выгодно, я могу сказать, что все без исключения проиграют, начиная от политиков и заканчивая просто рядовым гражданином.(…)

Юрій КОСТЕНКО: Тут у нас співпадають позиції: розподіл України може привести до так званого Югославського варіанту, а це, ви знаєте, величезна кров, це втрати економічні, соціальні, це безробіття, це бездомні. Це найстрашніший варіант, на який штовхає нас, на превеликий жаль, Росія. Згадайте виступ Лужкова в тому ж Сіверодонецьку. Я вже з цього приводу говорив, що це людина, яка не має жодних моральних бар’єрів. Це людина, яка безкультурна в правовому відношенні, тому що вона не розуміє, що Україна – це інша держава, що тут є своя Конституція і закони, які треба шанувати. І всі ті заклики, і більше того, погрози, що Харків за 40 кілометрів від російського кордону, а Київ за 450, - виходять за будь-які межі. Якби в нас було Міністерство закордонних справ, то воно б одразу оголосило його персоною нон-грата. Тому розподіл України вигідний лише нашому, на превеликий жаль, північному сусіду, який у цьому вбачає можливість якщо не всю Україну можна захопити, то хоча б одну частину.

СЛУХАЧ: Моє питання буде адресоване до пана Василя, спеціально для вас я переходжу на російську мову, для того, щоб ви мене якомога краще зрозуміли. Объясните пожалуйста, для кого нужно отсоединение Луганска, Донецка от Украины, я сама луганчанка, 20 лет своей жизни я прожила в Луганске, и меня там очень много родственников, у меня там родители, у меня бабушка с дедом там, у меня куча друзей там. Ни одна женщина, которая уважает себя, не пойдет голосовать за Януковича. И не отсоединится от страны. Объясните мне для чего это нужно? (…)

Василь НАДРАГА: Знаете, я в Луганске был в воскресенье, и я общался с людьми, в том числе и с людьми, которые не только были на съезде как делегаты. Я общался на бытовом уровне с друзьями, знакомыми, со своими близкими, просто людьми, которые слушают, каким-то образом интересуются, и соответственно, имеют свое мнение. Вот уважаемая землячка, я вам хочу сказать, что суть заключается немножко в ином. Съездите в Луганск, пообщайтесь с людьми, там не все так однозначно, как сегодня говорится в том числе и в нашей студии. Потому что, к большому сожалению, у нас на самом деле есть какие-то варианты водораздела по симпатиям и антипатиям, в том числе, когда мы говорим о том, что думают как думают и чего хотят люди, живущие в Луганске. А кому нужно отсоединение, мы об этом уже беседовали с вами. Единственное, еще раз хочу повторить, съездите домой, походите по улицам, пообщайтесь с людьми.

Ольга КАРІ: Пане Юрію, як ви прокоментуєте?

Юрій КОСТЕНКО: По-перше, щодо симпатії, антипатії, до свого колеги. Демократія – це більшість. Будь ласка, ніхто не заперечує, що Віктор Федорович Янукович більш популярна особистість в Донецькій чи Луганській областях, будь ласка, голосуйте за нього, але ви не маєте права в такий спосіб, та ще й через масовані фальшування, нав’язувати волю всій Україні. Ви можете голосувати за Віктора Федоровича в тій чи іншій області, але перемагати має більшість, тобто українській виборець, який більшістю голосів проголосував за президента і цим президентом він обрав Віктора Ющенка. По-друге, щодо ситуації, про яку говорить наша слухачка. І в Луганській області, і в Донецькій, якби ми мали доступ до ЗМІ та можливість іншим способом донести свою думку, полюбили б і Віктора Ющенка, тому що Віктор Ющенко зробив дуже багато, коли був прем’єр-міністром, для вугільної галузі, для шахтарів.

СЛУХАЧ: Когда наконец-то вы сядете за стол переговоров ?(…)

Василь НАДРАГА: (…) Все варианты, которые возможны для диалога, считаю, они допустимы и возможны. К большому сожалению, вот сейчас говорят, в том числе и мой уважаемый коллега сказал, дословно – демократия це “більшість”. Вы понимаете, какая избирательная вещь. Когда разговор идет о том, что это выгодно, тогда признается, что демократия это “більшість”. А когда сегодня 232 голоса проголосовали за ту постанову, которая и тем самым “большинство” сказали, что то иное, чем устраивает коллегу вместе с его соратниками, значит, выяснилось, что это не подходит, что это уже не демократия. (…)

Юрій КОСТЕНКО: Мова йде не про ваше рішення сьогоднішнє, а про політичні махінації, якими ви забрали право у виборців обирати президента і тепер довели країну до такої конфліктної ситуації. Але я підтверджую, що вихід лише через переговорний процес і через компроміс.(…)

Прямий ефір на Громадському радіо, “Тема дня”, 30.11.2004 р.

Матеріали сайту Української Народної Партії