12/01/2003
Бюджет: маємо те, що маємо

А що ж саме маємо? Можливі наслідки для місцевих бюджетів оцінює заступник голови Комітету Верховної Ради з питань бюджету Валерій АСАДЧЕВ:
Місцеві бюджети можуть перетворитися на каси з виплати зарплати.
Відповідно до прийнятого 27 листопада Закону “Про Державний бюджет України на 2004 рік”, дохідна база місцевих бюджетів зменшена на 600 млн. грн. (за рахунок зменшення континґенту прибуткового податку та плати за ліцензії, патенти, єдиного податку з суб’єктів підприємництва). Тому наданий їм трансферт у сумі 1,2 млрд. грн. можна розцінювати як компенсацію, в той час як фактична сума збільшення ресурсів на видатки місцевих бюджетів, у тому числі й на підвищення мінімальної заробітної плати до 205 грн. складає всього 600 млн. грн.
Враховуючи, що втрати місцевих бюджетів по дохідній базі внаслідок нереальності доходів по формі 8-ДР перевищуватимуть 600 млн. грн. (особливо це стосується бюджетів з високою ефективною ставкою податку з доходів громадян), можна стверджувати, що місцеві бюджети взагалі не отримали коштів на підвищення мінімальної заробітної плати, навіть до рівня 205 грн.
Це призведе до серйозних проблем з виконанням місцевих бюджетів, а практично – до того, що місцеві бюджети як самостійні ланки бюджетної системи зникнуть, і все буде виконуватися через централізовану систему Державного казначейства.
Розуміючи небезпеку прийняття закону “Про Державний бюджет України на 2004 рік” саме в такому варіанті я свого часу вніс до парламенту “Окрему думку” з приводу рішення Комітету з питань бюджету від 20.11.2003 р. про схвалення Постанови Верховної Ради України № 4000/П2 від 13.11.2003 в цілому. (Відповідно до Закону “Про комітети Верховної Ради”, “окрема думка” є “невід’ємною частиною рішення комітету”, а отже (відповідно до регламенту ВР) повинна бути поданою до Верховної Ради разом з рішенням комітету і підлягати обговоренню на пленарному засіданні “одночасно з основною доповіддю комітету”.) Цю “окрему думку” підтримали члени Бюджетного комітету ВР від опозиційних фракцій. Документ містить обґрунтування незгоди з рішенням комітету (зокрема, і через небезпеку для місцевих бюджетів) і вимоги щодо приведення проекту закону “Про Державний бюджет України на 2004 рік”, поданий урядом на друге читання, у відповідність до:
1) Конституції України у частині ст. 22, 46 та 95;
2) Бюджетного кодексу України у частині ст. 42;
3) Бюджетної резолюції у частині бездефіцитності бюджету;
4) висновків і пропозицій ВР, схвалених при першому читанні;
5) Послання Президента України у частині п. 4.1 щодо поступового наближення мінімальних державних соціальних стандартів до рівня прожиткового мінімуму;
6) макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2004 рік.
Для приведення законопроекту у відповідність з вищезазначеними вимогами його слід було повернути Урядові. Тим більше, що проект бюджету-2004, прийнятий у першому читанні, за наполяганням Бюджетного комітету ВР враховував більшість побажань представників місцевих бюджетів, які були “викинуті” Урядом у другому.
2 грудня 2003. “Партнери”, www.cpp.org.ua.


Матеріали сайту Української Народної Партії