За потоком фіскальної нестриманості прем’єр-міністра ЯНУКОВИЧА, який, видається, разом зі своїми спіч-райтерами та радниками осточно втратив відчуття реальності та щодень збільшує вартість своїх передвиборчих обіцянок на 5-10 мільярдів гривень, монетарні одкровення керівника його штабу, а за сумісництвом – голови правління НБУ Сергія ТІГІПКА несправедливо залишилися в тіні. Не оминув їх увагою член бюджетного Комітету ВР, представник політичної групи Української народної партії у фракції Віктора ЮЩЕНКА Євген ЖОВТЯК:

--Сергій ТІГІПКО днями заявив буквально наступне: „Національний банк України прийняв постанову щодо стимулювання недорогими грошима комерційні банки, які фінансуватимуть компанії, що оптом завозитимуть в Україну м'ясо та м'ясопродукти. Буде спрощено і здешевлено процес імпортування м'яса та м'ясопродуктів і тимчасово заборонено експорт цієї групи продовольчих товарів.

Сергію ТІГІПКУ віддавна, із самого початку його перебування у кріслі голови правління НБУ, кортіло здешивити вартість кредитів Нацбанку для привілейованого кола осіб. За дивним, але промовистим збігом обставин, в коло структур, для яких пропонувалося встановити пільгові ставки рефінансування (через кредити, надані через посередництво окремих комерційних банків), потрапляли чи то Нафтогаз, чи підприємства КІРПИ на кшталт Укравтодору чи Укрзалізниці. Лише після того, як не без участі впливових міжнародних фінансових організацій новоспеченому голові Нацбанку на пальцях показали, як він намагається перетворити шанований Центральний банк на вуличну лавочку для роздачі дешевих кредитів наближеним особам на напівкорупційних засадах, ця сверблячка, здавалося, минула.

Однак ні – спокуса заганяти та забивати вглиб кришталевим та коштовним хронометром монетарної політики короткозорі та дилетантські прорахунки уряду свого патрона не полишає ТІГІПКА. Тепер його „осяяла” ідея роздати дешеві швидкі гроші – через відповідні комерційні банки – тим структурам, які ешелонами, фурами та кораблями наввипередки – до виборів – завозитимуть в Україну м’ясо, в сертифікаті відповідності якого значитиметься чорному по-білому: „передвиборчий хабар на порятунок репутації громадянина ЯНУКОВИЧА із простроченим терміном зберігання”. Логічним продовженням такого кроку було б встановлення прямої кредитної лінії НБУ для Запорізького автозаводу для екстренного випуску мільйону „Славут” для забезпечення передвиборчої обіцянки прем’єра, або ж надання через Ощадбанк кредиту НБУ Пенсійному фонду для фінансування тієї дірки, яку утворив у ньому популізм кандидата від влади. Ми пам’ятаємо, до чого приводила у минулому кредитна щедрота НБУ та пришвидшена амортизація друкувальних верстатів монетного двору.

С. ТІГІПКУ мало би бути принаймні соромно, що:

· після того, як бюджет перетворився на передвиборчий фонд кандидата від влади, служкою штабу ЯНУКОВИЧА вимушено стає і Нацбанк;

· стабільність грошово-кредитної політики приноситься в жертву політичній кон’юнктурі;

· він сприяє розповсюдженю корупції, адже доступ до штучно та волюнтаристськи здешевлених кредитів буде непрозорим і неконкурентним;

· врешті-решт, що він упосліджує своїм рішенням вітчизняного товаровиробника”.

P.S. У березні ц.р., коли С.ТІГІПКО був ще тверезомислячим банкіром, він інакше ставився до фінансування комерційних банків за рахунок кредитів НБУ: "Банки все ж таки повинні розраховувати, перш за все, на свої сили, і самі формувати свою ресурсну базу, а не розраховувати на Національний банк. Ми обмежуватимемо і ті суми, які комерційні банки можуть від нас одержати."