|
03/28/200704:30 PM
Юрій КОСТЕНКО: «Допоки у парламенті не буде чітко ідеологічної більшості, доти ми матимемо невизначену політику»
 Радіо Ера-FM, Ранковий іспит, 27 березня 2007 р.
Оксана ВАЩЕНКО: Розпочинаємо програму «Ранковий іспит». Вже у нашій студії наш сьогоднішній гість, це лідер УНП Юрій Костенко. (…) Сьогодні будемо говорити не лише про те, що відбувається безпосередньо у ВР за участю політиків, які, можна сказати, зараз творять українську політику, але і за межами, про ті об’єднання, які відбуваються в русі правих політичних сил, про підписання меморандуму щодо створення відповідного блоку, про його мету, і про подальше співіснування президента і прем'єр-міністра, і, можливо, коаліції вже національної єдності і опозиції. Але спочатку таке бліц-інтерв’ю. (…)
Оксана ВАЩЕНКО: Скажіть, ви очікуєте позачергових виборів до ВР?
Юрій КОСТЕНКО: Хотілось би.
Оксана ВАЩЕНКО: У чому головна помилка президента Віктора Ющенка?
Юрій КОСТЕНКО: В тому, що він не опирається у своїй діяльності на політичні сили, які привели його до найвищої державної посади.
Оксана ВАЩЕНКО: Вам відомо, чи проводив президент Віктор Ющенко переговори з суддями Конституційного Суду?
Юрій КОСТЕНКО: Ні, я нічого про це не знаю.
Оксана ВАЩЕНКО: А чи знаєте ви про рейтингове голосування в КС?
Юрій КОСТЕНКО: Також, я не цікавлюся діяльністю КС, тому що не вірю в цю інстанцію.
Оксана ВАЩЕНКО: Чи потрібно президенту очолювати «Нашу Україну»?
Юрій КОСТЕНКО: Ні, президент 107 статтею Конституції обмежений у громадській діяльності. Він не має права очолювати громадські і політичні орґанізації.
Оксана ВАЩЕНКО: Відтік депутатів з опозиційних фракцій чи триватиме надалі?
Юрій КОСТЕНКО: Так, тому що ці депутати мають одну основу, це представники великого капіталу, і вони не можуть бути в опозиції.
Оксана ВАЩЕНКО: (…) 24 березня, якщо говорити про те, що відбувається в русі правих політичних сил, відбулося підписання меморандуму щодо створення блоку. УНП, НРУ, УРП «Собор», Республіканська християнська партія та Партія відродження села підписали меморандум про створення блоку національно-демократичних та патріотичних сил.
Ці 5 партій мають на меті сформувати виборчий блок та спільно взяти участь у чергових виборах до ВРУ та місцевих рад. Скажіть, пане Юрію, чим це зумовлено, оскільки до виборів до ВР ще далеко, ви можете ще розсваритися, і взагалі, такі ситуації виникають різні в українській політиці, щось може статися, і чи була зараз потреба робити це?
Юрій КОСТЕНКО: Це обумовлюється тією ситуацією, яка складається в нашій державі. Адже сьогодні чітко нова політична команда задекларувала намір добратися до Конституції, і саме тому вони створюють більшість у 300 голосів, а, відтак, існує загроза того, що в Україні виникне неототалітаризм. Тобто, всі владні повноваження будуть сконцентровані тепер вже на Грушевського.
І саме такий тип влади абсолютно зруйнує все те демократичне, за що боролися політичні сили, які утворили цю державу, зокрема, і УНП, а також все українське, тому що за рік роботи нової так званої антикризової коаліції найбільший удар було нанесено українській справі і у вигляді дискусій щодо доцільності введення другої мови державної, російської, і у вигляді ініціатив щодо спільної російсько-української історії, та й у вигляді всього того українського, яке нова влада, практично, знищує. Тому протидіяти треба такій політиці.
Оксана ВАЩЕНКО: Хто в блоці гратиме першу скрипку?
Юрій КОСТЕНКО: Я думаю, що Мінюст вже відповів на це питання. УНП найбільш структурована, вона має свої політичні осередки, практично, в усіх районах України, доходить до кожного 2-3 села, а, відтак, найбільше навантаження у політичній діяльності буде лягати на наші орґанізаційні структури.
Оксана ВАЩЕНКО: А можна тоді говорити, що, фактично, ці політичні сили можуть розчинитися?
Юрій КОСТЕНКО: Ні, я думаю, що ми якраз тут діємо в демократичний спосіб. Ми не примушуємо нікого саморозпускатися і вливатися в найбільшу політичну силу. Навпаки, УНП внесла до Мінюсту, у ВР і президенту пропозиції щодо внесення змін до Закону Про політичні партії, який би дозволяв об’єднуватися.
Бо сьогодні процедура дуже принизлива. Якщо партії хочуть об’єднуватися, чи одна із них, чи дві повинні самоліквідуватися. Такий механізм не дієвий, не життєвий, і саме тому НСНУ, який відтворювали у 2005 році, 6 партій, але наслідок цього об’єднання – утворили сьому партію. Так що в цьому сенсі ми не збираємося нікого поглинати, ми просто хочемо об’єднання в єдину праву партію. Але це у перспективі.
Оксана ВАЩЕНКО: Скажіть, а наскільки ваші союзники можуть бути стабільними партнерами? Оскільки, от, подивіться, ви не виключаєте можливість відтоку депутатів, я маю на увазі, з опозиційних фракцій. Ці політичні сили, представники цих політичних сил деякі входять до блоку НСНУ, і, фактично, тут теж можна очікувати, що вони трохи будуть, може, і відходити до коаліції національної єдності, оскільки з депутатами працюють як в БЮТ, так і в «Нашій Україні». Наскільки все буде стабільно?
Юрій КОСТЕНКО: Ви знаєте, стабільність ґарантується, в першу чергу, ідейною позицією названих сил. Це ідейні політичні сили. Це не сили, які створені капіталом і під інтереси капіталу. Тому це перша запорука того, що ми будемо разом. Друга запорука, виборець хоче, щоб в Україні праві сили не просто повернулися у владу, а щоб стали в Україні владою, так як праві сили показали, що їхня присутність у владі або і влада дає нові робочі місця, нові статки, Польща, Прибалтика є свідченням цього. Так і виборці в Україні хочуть, щоб, нарешті, в незалежній українській державі праві сили мали 226 голосів. Отже, вони будуть підтримувати лише блок чи політичну силу праву, яка буде об’єднана, і яка буде віддзеркалювати їх настрої.
Оксана ВАЩЕНКО: (…) Ви, відповідаючи на перше запитання бліц-інтерв’ю, сказали, що хотіли б проведення позачергових виборів до ВР. Але стосовно правових підстав щодо того, щоб розпустити ВР, очевидно, у президента зараз немає. Але якщо подивитися на ті натяки або ті політичні сили, які шукають якісь моменти для того, щоб надати цю можливість з точки зору права, то, от, зокрема, вчора «Наша Україна» розповсюдила заяву, юридичне управління, в якій йдеться, що коаліція створюється не на тих принципах, на яких потрібно, і входження депутата, а не фракції, це ще не означає формування коаліції. Скажіть, взагалі то підстави є чи немає для розпуску парламенту?
Юрій КОСТЕНКО: Підстави правові були у президента 2 серпня минулого року, коли у 60-денний термін не було сформовано коаліцію і уряду, і саме в цей день ми вийшли з величезною маніфестацією, більше 15 тис. членів УНП, під стіни ВР, під адміністрацію президента, із вимогою розпустити ВР. Ми знали, що ця ВР не віддзеркалює більше 2/3 суспільних інтересів, це інтереси лише великого капіталу, і тому ми і вимагали розпуску.
На превеликий жаль, наші колеги по «помаранчевому» Майдану, і БЮТ, і «Наша Україна» тоді не вийшли з нами і не підтримали бажання президента розпустити ВР. Сьогодні говорити про розпуск ВР, тоді, коли в президента Конституцією чітко виписані лише 3 підстави для розпуску, правових підстав у президента на сьогоднішній день немає.
Є одна можливість розпуску, нею скористалися в 1994 році, коли протиріччя між парламентом, президентом, а також незадоволеність суспільства дією влади привели до того, що було ухвалено рішення про дострокові вибори і парламентські, і президента. Але це робить сам виборець. Якщо він активізується, якщо будуть протести на всіх рівнях, в усіх реґіонах, то, без сумніву, ВР тоді повинна розглянути це питання і ухвалити відповідне рішення. Іншого способу немає.
Щодо того, якою є коаліція, що там, як каже один із політичних лідерів, неправильно уряд сформований був, знаєте, це вже було, і тоді, коли можна було в правовий спосіб припинити ці неправові дії антикризовиків, цими можливостями не скористалися. Тому сьогодні є лише одне, це воля самого виборця. Він – єдине джерело влади, яке формує владу, наділяє владою, яке забирає цю владу, інших способів немає.
Оксана ВАЩЕНКО: (…) Від дискусії в політиці, від політиків українці вже стомилися.
Юрій КОСТЕНКО: Це правда. Я мало зараз в столиці перебуваю, в основному, по реґіонах, і зустрічаюся із виборцями там от, внизу, в районі, то я дуже багато вислуховую від них нарікань щодо об’єднаної опозиції, щодо влади, бо виборці перебувають у стані якогось шоку. Їм обіцяли гарне життя, особливо після останніх президентських виборів, а натомість позабирали із кишені кожного 150-200 грн. у вигляді тарифів за житлово-комунальні послуги, за квартплату, за елементарні речі, якими всі повинні жити, і в такому стані говорити про підтримку тієї чи іншої ідеї чи того чи іншого лідера, дуже важко розраховувати на це.
Оксана ВАЩЕНКО: Але, тим не менше, ви зараз, можна сказати, більше критикуєте президента Віктора Ющенка. А чому? У вас говорить якась образа (…) чи, можливо, ви повністю зараз не погоджуєтеся з тими кроками, які робить президент?
Юрій КОСТЕНКО: (…) Я завжди з президентом дискутував і відстоював свою позицію. От, вчора я був на телеефірі із Литвиним, (…) на УТ-1 і ми згадали, що у 2002 році я від «Нашої України», а Литвин від блоку «За єдину Україну» вели переговори про формування єдиної, потужної коаліції, Литвин – Голова ВР, Ющенко – прем'єр-міністр, 2002 рік.
І от, якби це відбулося, то тоді до 2004 року прем'єр-міністр Ющенко, тире, де-факто, вже наступний президент держави, а Україна, і уряд, і влада працювали б в інтересах розвитку України, а не займалися громадянською війною, як було до президентських виборів. Пам’ятаєте? Так от, віддали владу тоді, за тиском «любих друзів» навколо Ющенка, Януковичу, у перший раз віддали.
Бо ми виграли вибори, і ми мали право мати прем'єр-міністра. Тепер президент став президентом, Ющенко став президентом, і другий раз, знову ж таки, «любі друзі» не домовилися біля Ющенка, і це стосується не тільки тих, кого називають Безсмертний чи інших, а це і стосується Юлії Володимирівни Тимошенко.
Вони ж не домовилися. В них було 247 голосів «помаранчевих». Чому вони не домовилися про більшість? Чому вони не поділили посади для того, щоб працювати на реалізацію програми президента Ющенка «10 кроків», і примусили Ющенка другий раз віддати владу Януковичу? Так от, як ви хочете, щоб Костенко реагував, спокійно?
Оксана ВАЩЕНКО: А чому ви говорите, примусили? Чому? Президент – це президент держави, він має відповідати за ті рішення, які він робить.
Юрій КОСТЕНКО: Без сумніву, тут є вина і президента, тому що йому треба слухати всіх, але він має приймати остаточне рішення, вислухавши всі точки зору, і це його були помилки, на які я звертав увагу і у 2002 році, і у 2004, і зараз. Я не займаюсь просто критикою задля критики. Я говорю ті пропозиції, які можуть давати Україні шанс на вихід із цієї кризи, а не просто займаюся критикою.
Коли нещодавно зустрічався я з президентом, то сказав, що Віктор Андрійович, на сьогоднішній день об’єднання правих – це вихід із ситуації. Чому? Тому що саме праві творили цю державність, саме праві всі роки в незалежній державі були отим державотворчим двигуном, який, хоч поволі, але рухав Україну і до Європи, і до демократії, і саме сьогодні відсутність правих у парламенті як фракції, як політичної сили, яка здатна впливати на дії парламенту, привела до цієї страшної кризи.
Тому я кажу, ваша відповідальність сприяти тому, щоб праві об’єднувалися. Ми багато вже зробили, але, знаєте, це не тільки Костенко і Борис Тарасюк повинні відповідати за те, чи народиться в Україні та політична сила, яка є становим хребтом і української демократії, і української незалежності, і української України.
І от поки президент цього не зрозуміє, що він повинен не намагатися спасати НСНУ, закрите акціонерне товариство, яке ж він сам створив, до речі, своїми руками, а повинен знову повернутися до витоків, з яких починалася державність, і до тих політичних сил, які всі ці роки служили державі. Ось в чому принципова моя розбіжність із президентом Ющенком.
Оксана ВАЩЕНКО: Ми продовжимо цю тему, я думаю, вже у другій частині нашої програми, але, тим не менше, експерти, які бувають в цій студії, вони досить часто прогнозують, що буде далі. Говорять, що далі все частіше президенту треба буде йти на поступки вже коаліції національної єдності, оскільки буде наближатися виборча кампанія. Але, принаймні, вчора Михайло Погребинський у нашому ефірі сказав, що, можливо, Віктор Ющенко за нинішніх рейтингів, може, і не піде вже на другий строк президента. Я б хотіла, щоб ви послухали цю думку.
*Михайло ПОГРЕБИНСЬКИЙ: (…) Не буде Ющенко другий термін президентом. (…) Він буде лише один термін. І жодних поступок принципового характеру він не має робити, тому що, все одно, це йому не допоможе. Він має залишитися в історії як президент, який зробив якусь позитивну справу. Поки що це під великим питанням. Якщо він буде робити поступки заради того, щоб просто стати ще один термін президентом без повноважень, це буде зовсім погано. Тому я не думаю, що так буде відбуватися, але він має йти на компроміс. (…)
Юрій КОСТЕНКО: Я б зараз не говорив, хто куди буде йти під час президентської кампанії 2009 року. А от щодо того, що президент повинен не відсиджуватися, а займати активну позицію, то саме в цьому я і бачу вихід із цієї політичної кризи. Президент є главою держави, він має безліч конституційних повноважень, достатніх для того, щоб бути активним політичним гравцем, практично, гравцем №1.
Тому що сьогодні в нього не зв’язані руки щодо соціально-економічної політики, як раніше, цю відповідальність повністю бере на себе, за новою Конституцією, КМ і парламентська більшість. І от президент в цій ситуації може формувати стратегічні напрямки розвитку України, дискутувати із урядом, причому публічно, пропонувати, якими методами треба вирішувати економічні, соціальні питання. Тому що фахові дискусії, ви помітили, що не ведуться ні між опозицією і владою, і ні між президентом і владою. Наприклад, якою має бути енергетична політика (…)
Оксана ВАЩЕНКО: Ні, шукають, де хто взяв, де кому що не додав.
Юрій КОСТЕНКО: Це зрозуміло, хто вкрав, хто з ким, перепрошую, переспав, це улюблена тема української політики. А мова ж іде про інше. Я в багатьох країнах був присутній при дуже складних політичних дискусіях. Наприклад, у Німеччині навіть у Партії соціал-демократичній велися дискусії щодо соціальної політики, велася більше 2 років ця дискусія. І народ вибирає шлях, яким їм далі рухатися.
Хто в Україні пропонує якусь дискусію, яким шляхом має рухатися незалежна Україна? Тільки ця белетристика політична, НАТО – не НАТО, ЄС – не ЄС. Давайте говорити з точки зору вигоди, національної вигоди. Тому якщо президент займе цю активну позицію, він, дійсно, поверне собі лідируючі позиції. Мені сьогодні чи вчора запитували, а от, УНП приєднається до Комітету національного порятунку…
Оксана ВАЩЕНКО: До речі, я хотіла вас запитати, зважаючи на те, от, ініціатива опозиції, «Нашої України» і БЮТ.
Юрій КОСТЕНКО: Так це ж не ініціатива опозиції, це ж третій раз на одні і ті самі граблі наступають. (…) Бо перший раз в 2001 році, під час «касетного» скандалу утворився цей комітет національного порятунку із соціалістами, із комуністами, і коли мене запросили, знову ж таки, від імені партії я сказав: а коли ми владу візьмемо в руки свої, яку політику будемо робити? Знову колгоспи будемо з комуністами відтворювати чи будемо блокувати приватизацію землі, як пропонує Мороз? Та це не головне, головне владу взяти. Так оце ж після «помаранчевої» революції взяли владу в свої руки і не знали, що з нею робити. (…)
Я хочу ще на один дуже важливий аспект звернути увагу. Який комітет національного порятунку, коли є конституційна посада глави держави, президент Ющенко, за якого ми лягали кістьми на «помаранчевому» Майдані. То він в першу чергу повинен бути отим комітетом національного порятунку і акумулювати біля себе усі здорові ідеї опозиції, а потім оприлюднювати ті здорові ідеї щодо подальшого розвитку України.
Оце, я розумію, політика, державницька, розумна, перспективна. Те, що робиться, це тільки політична тріскотня, за якою нічого немає, ні серйозного, ні конструктивного. Тому звичайно, що в таких шароварних, перепрошую, проектах політичних УНП, яка за своїми плечами вже має 17 років державотворення, участі не братиме.
Оксана ВАЩЕНКО: Тоді ви пропонуєте президенту схилитися на бік опозиційних політичних сил?
Юрій КОСТЕНКО: Ні, президент повинен бути у центрі державної політики. Так зобов’язує його діяти чинна Конституція. А опиратися він повинен на усі політичні сили, які намагаються працювати в інтересах держави, в інтересах суспільства, тому що влада працює в інтересах виключно своєї кишені, опозиція добивається тільки крісел для того, щоб потім працювати в інтересах своїх кишень. Тому давайте говорити вже про державний інтерес. От, у цьому якраз є вихід утворення тієї правиці, з якої ми почали нашу розмову, і саме ця правиця за багато років своєї політичної діяльності вже довела, що вона не працює на свою кишені, вона працює в інтересах держави.
Оксана ВАЩЕНКО: Але є запитання стосовно цього, очевидно, і на нашу електронну адресу такого змісту. Ірина з Луганська пише: «Вам не здається, що з реальним рівнем вашої неуваги до патріотичних сил Півдня і Сходу України антиукраїнські сили в цих реґіонах будуть абсолютно домінувати там і надалі?»
Юрій КОСТЕНКО: Ні. Треба працювати із правою ідеологією, суть якої не лише в національному інтересі, а й в економічному. І я багато разів за останній рік був у Донецьку, зустрічався із журналістами, із науковцями. 2 місяці тому ми провели «круглий стіл» «Права альтернатива розвитку України». Ви знаєте, я здивувався, більше 130 журналістів, представників науки, політологів обговорювали цю тему. Так от, ця тема є дуже перспективною.
Інша річ, що виборець у масовій свідомості не розуміє, що праві – це здорова економіка, праві – це нові робочі місця, високі заробітки, а тільки нас місцеві ЗМІ асоціюють з так званими націоналістами, бандеровцями, яких треба знищувати, а не допускати до державної влади. Звичайно, в таких стереотипах важко переконувати, щоб голосували саме за праві політичні сили на майбутніх виборах. Але крапля камінь точить, і поступово інформація про праву ідею, праву перспективу поширюється і в східних реґіонах.
Оксана ВАЩЕНКО: Є і такого змісту запитання: «Пане Костенко, чому не найбільшу шкоду українському народу спричинюють саме ті політики, які найбільше говорять про любов до цього народу? Чим був Рух за Чорновіла, і що з ним стало за час вашого та Тарасюкового керівництва. Чи не забагато платить український народ за вашу особливу позицію?»
Юрій КОСТЕНКО: Ні, я хочу нагадати, що в 1998 році Рух, як ви називаєте, за часів Чорновіла, набрав лише 9,8% голосів на виборах до ВР. Тому говорити про те, що тоді Рух був усім, на превеликий жаль, не доводиться. Я вам більше скажу, що в 1991 році ми отримали, знову ж таки, лише політичну перемогу, ухваливши Акт про державну незалежність, але більшості в парламенті правої так і не було, і ніколи її не було за всі роки незалежності.
І я погоджуюся лише з одним, що була політична, стратегічна помилка національної демократії молодої української, що в 1991 році ми не добилися розпуску ВР комуністичної і позачергових виборів. Тоді це було абсолютно можливим. Якби це відбулося, то Україна сьогодні була, як і Польща, і Прибалтика, у ЄС, а ви б отримували середньоєвропейські заробітну плату та пенсії. (…)
Оксана ВАЩЕНКО: Ви знаєте, якби були зараз представники лівих політичних сил, вони б говорили так само, гаслами, і говорили, що праві вже були у владі, і що ми маємо.
Юрій КОСТЕНКО: А де праві були у владі?
Оксана ВАЩЕНКО: А хіба не були представники правих політичних сил на посадах? І ви були, в міністерстві працювали, пане Юрію.
Юрій КОСТЕНКО: Влада починається із 226 депутатів, які ухвалюють закони, за якими живе вся держава. А те, що Костенко 6 років відбомбив на посаді міністра екології і ядерної безпеки, то я можу за кожен день своєю конкретною справою відзвітувати.
Оксана ВАЩЕНКО: Відзвітувати, так?
Юрій КОСТЕНКО: Але це не тема нашої передачі. (…) Якщо в Україні і далі орієнтуватимуться лише на лідерів і їх солодкі обіцянки, то ми ніколи не будемо мати гарного життя, і це є приклад останніх президентських виборів. А зараз нові лідери творяться, нові месії.
Треба орієнтуватися на політичну силу і на її програму. Якщо в програмі чітко записано, що ця політична сила буде працювати над зменшенням податкового навантаження, над підтримкою малого і середнього підприємництва, над розвитком транспортної інфраструктури, а це права програма, це наша програма, оце є вихід із сьогоднішньої ситуації.
Оксана ВАЩЕНКО: (…) Пише Олександр з Луганська: «Хто з погляду вирішення газових криз в Україні та Білорусії є більшим патріотом своєї держави, супер-націоналіст Олексій Івченко чи цілком проросійський президент Лукашенко?»
Юрій КОСТЕНКО: Я думаю, що ні той, ні той не показував, як треба вирішувати енергетичні проблеми, і яким шляхом має рухатися державна енергетична політика. Лукашенко довгий час спекулював на тому, що він готовий об’єднатися з Росією в обмін на так званий дешевий газ, але при цьому білоруській економіці, яка не адаптована до світових цін на енергоносії, загрожує повний розвал, коли Росія впродовж декількох років підніме ціну на газ Білорусії до європейських рівнів. Івченко, теж саме, замість того, щоб диверсифікувати джерела енергопостачання, суттєво збільшити плату росіянам за транзит нашого газу до Європи, займався тим, що лише вирішував сьогоденні проблеми. А керівник повинен займатися стратегічними питаннями.
Тому вихід із цієї ситуації і для України, і для Білорусі – не треба лякатися європейських цін на газ, а треба шукати ті компенсатори, з допомогою яких можна мати і дорогий газ, і гарне життя, як зробила у свій час Естонія. За два роки Естонія із повної енергетичної блокади, яку влаштувала їм Росія, перейшовши на світові ціни і на газ, і на нафту, тим не менше, забезпечила своїм пенсіонерам сьогодні 300$ пенсію. У нас – 300 грн. Оце є приклад, як праві вміють вирішувати проблеми і енергетичні, і соціальні.
Оксана ВАЩЕНКО: (…) Михайло Поживанов пише (…) «Как вы оцениваете намерения Народного Руха стать инициатором создания блока правых партий? Поверьте мне, это объединение не будет, они никогда не договорятся ни по квотам, ни по высшим органам объединенной партии, ни по тому, кто будет первый, а кто второй. Это все – определенная игра, конкретных действий не будет, тем более что я знаю внутренние настроения того же Народного Руха, где на уровне районов и городов есть большое нежелание к объединению».
Юрій КОСТЕНКО: Думаю, що пану Михайлу, все-таки, треба трішечки подивитися в історію недавню. Саме НРУ «За перебудову», не борячись за лідерство в середині Руху, підняв оту першу національну хвилю, внаслідок чого і постала українська державність. Саме ми у 1996 році, перебуваючи в меншості у ВР, добилися ухвалення української демократичної Конституції. Так що все це робила якраз національна демократія. І немає там такої шаленої боротьби за лідерство, як і в блоці.
Оксана ВАЩЕНКО: На районному місці як у вас?
Юрій КОСТЕНКО: Ми запропонували дуже просту схему, дати право партійцям через механізм таємного голосування обрати собі керівництво. Це і демократично, і справедливо, і воно не породжує ніякої боротьби за лідерство. Але зараз ми не про лідерів говоримо. Зараз ми говоримо про об’єднання для того, щоб протидіяти антиукраїнським устремлінням нової влади, і тут пану Михайлу як депутату треба також долучатися до цієї роботи. (…)
СЛУХАЧ: Скажіть, будь ласка, я вважаю, що головна помилка Ющенка в тому,(…) що він підірвав довіру до «помаранчевих». (…) Ви пам’ятаєте те простирадло на виборах, коли були тисяча гетьманів, коли Костенко окремо, Плющ окремо, Тимошенко окремо? Тимошенко думала, що вона набере більше всіх голосів. І кожен бачив себе гетьманом. В результаті маємо, що маємо. Зараз повторюється та ж сама картина. (…)
Юрій КОСТЕНКО: Ні, от ви чи не слухаєте нас. Знову я хочу нагадати, що праві сили, я належу до правих політичних сил, УНП – це найбільша права партія в Україні, завжди об’єднувалися задля державних інтересів. Ми робили Україну. Ми стояли в ланцюгах. Навіть не Віктор Андрійович Ющенко і не Юлія Тимошенко, а це робив Драч, Павличко, Костенко, Заєць, Горинь і багато-багато інших представників правих сил. Ми були в різних партіях, але ми разом працювали, і працюємо разом. Я нагадаю другий епізод. 1999 рік. Ліві тоді могли мати президента, Мороза, якби відбулася так звана «канівська четвірка». Але вони не об’єдналися. Ліві не об’єдналися.
Тепер, 2004 рік. Праві об’єдналися, і не було ж кандидата у президенти ні Плюща, ні Костенка, ні інших, як ви називаєте нас, гетьманів. А ми всі підтримали Віктора Ющенка. Тому хто об’єднується, а хто роз’єднується? Ліві постійно роз’єднується, а кажуть, що все в них нормально. Праві постійно об’єднуються, а кажуть, що в правих гетьмани. Ви знаєте, це схоже на якусь, перепрошую, вже українську хворобу.
Оксана ВАЩЕНКО: Але результат виборів. Результати виборів маємо такі.
Юрій КОСТЕНКО: Щодо результатів виборів. До тих пір, поки у парламенті не буде чітко ідеологічної більшості, доти ми будемо мати таку невизначену політику. Президент Ющенко переміг із правою програмою, а для її реалізації йому треба було мати 226 голосів правих у ВР. Ні з Морозом, ні навіть із соціал-демократами Юлії Тимошенко ні НАТО, ні ЄС, ні 5 млн. робочих місць не створиш, тому що для цього потрібна принципово інша політика. (…)
Тепер щодо списків. (…) Я можу ґарантувати тільки за якість списків Українського народного блоку, який мав честь очолювати. (…)
У мегаблоків є лише один інтерес, інтерес капіталу, своєї кишені. Тому що у списках БЮТ, що у списках «Нашої України», що у списках Партії реґіонів, одні і ті ж самі олігархи, які сьогодні об’єднуються у 300 голосів. То при чому тут ідеологія? Я про ідеологію, а ви мені про капітал. Це зовсім інша політика.
Оксана ВАЩЕНКО: Я про інше, я про проблеми, які існують зараз, і в парламенті, зокрема.
Юрій КОСТЕНКО: А чому вони існують, Оксано?
Оксана ВАЩЕНКО: Це проблема тих людей, які пройшли до ВР по списках, і лідерами політичних сил, які ви, до речі, і підтримували. Я маю на увазі і «Нашу Україну», не «Нашу Україну», а Віктора Ющенка.
Юрій КОСТЕНКО: Ми йшли якраз на виборах, якраз тому, що не хотіли підтримувати олігархів, йшли із чистим списком, політичним списком. У нашому списку, презентацію публічну якого ми робили багато разів, ніхто не виявив ні олігарха, ні зрадника, ні антиукраїнця, ні антидемократа. Так що це є відповідальність партії. А те, що у списках мегаблоків ви не знайшли жодного, хто працює в інтересах суспільства, так це вже проблема їхня. Чого ж обирають їх виборці? Чого ж довіряють їм владу? А обравши, кажуть, от, знов обдурили. Так ми ж даємо собі можливість обдурюватися. (…)
Радіо Ера-FM, Ранковий іспит, 27 березня 2007 р. , http://era-fm.net/programs/51/1327
|