Подорожуємо Україною - 40 міст і містечок >>
>>
Персоналії
Подорожуємо Україною

контактна інформація:

01004, м. Київ – 004,
вул. Пушкінська, 28А

© copy 2003 р.
дизайн: Віадук-Телеком
платформа: Lotus Domino


09/20/200611:52 AM

Юрій КОСТЕНКО: «Україну об’єднувати можна тільки на основі змагальності ідей, а не на основі змагальності регіонів»

Оксана ВАЩЕНКО: З вами Оксана Ващенко, а поряд зі мною вже сьогоднішні й наш гість, лідер Української Народної партії Юрій Костенко. (…)

Оксана ВАЩЕНКО: Поговоримо про політичну ситуацію в державі, про те, що планує робити УНП в найближчому політичному сезоні, яким чином, можливо, впливатиме на нинішні політичні події. Але одразу хотіла б з вами поговорити, буквально, коротко. Короткі запитання, і сподіваюся на короткі відповіді. (…)

Оксана ВАЩЕНКО: Скажіть, вас можна вже привітати з переходом в опозицію?

Юрій КОСТЕНКО: Так.

Оксана ВАЩЕНКО: Вітаю. А хто ще є опозиційною політичною силою в Україні?

Юрій КОСТЕНКО: Нещодавно заявив Литвин з НДП, Юлія Тимошенко із БЮТом, а також «Свобода», я знаю.

Оксана ВАЩЕНКО: Ну, це одна справа, заявити, а реальні можливості? Їх можна вважати опозиційною політичною силою?

Юрій КОСТЕНКО: Ви знаєте, якщо говорити про українську опозицію, то її місце визначив перший президент Кравчук. Він сказав, що опозиція повинна співати, як соловій. Це свідчить про те, що він не розуміє роль опозиції в демократичному суспільстві, яка є надзвичайно важливою складовою влади. Опозиція здійснює контроль за діяльністю влади з тим, щоб влада не в свою кишеню кошти клала, а у суспільну, і витрачала ці кошти на суспільні інтереси. І це, як правило, головна функція. Свобода слова, це, демократичний розвиток, все це лежить на плечах опозиції. Тому такої опозиції в Україні немає, і не постане вона до тих пір, поки не буде закону про опозицію.

Оксана ВАЩЕНКО: Ви не хочете об’єднуватися, принаймні, з БЮТ. Які у вас ідеологічні розбіжності?

Юрій КОСТЕНКО: БЮТ – це лівоцентристська політична сила, Українська народна партія – це правоцентристська політична сила. І говорити про спільність бачення того, якою має бути політика в незалежній Україні, не доводиться, вона визначена в програмі. Але давайте говорити про інше. Сьогодні мова йде, скоріше, не про об’єднання єдиної опозиції, а про майбутні президентські вибори, і деякі кандидати вже проголосили про свій намір балотуватися на цю посаду. Мова йде про формування коаліції на майбутні президентські вибори.

Оксана ВАЩЕНКО: Ви не хочете працювати на Юлію Тимошенко?

Юрій КОСТЕНКО: Звичайно, ні. Ми хочемо працювати на Україну. Ми не хотіли працювати на Ющенка як такого, ми хотіли працювати на Україну і її інтереси, просто Ющенко в той момент у більшій мірі відповідав програмним засадам Української народної партії своєю позицією, і тому, як вони спільно бачили подальший розвиток України.

Оксана ВАЩЕНКО: Але ви для цього доклали зусиль.

Юрій КОСТЕНКО: Без сумніву.

Оксана ВАЩЕНКО: Не жалкуєте, що, от, під час цієї останньої виборчої кампанії не увійшли до блоку «Наша Україна»?

Юрій КОСТЕНКО: Ні. Сьогоднішнє життя повністю підтверджує нашу правоту, а не правоту «Нашої України», тому що ми сьогодні, попри те, що не в українському парламенті, тим не менше, продовжуємо українську справу. А от що робить «Наша Україна» в українському парламенті, мені важко відповісти.

Оксана ВАЩЕНКО: «Наша Україна» зараз в коаліції?

Юрій КОСТЕНКО: Так. Як тільки представники «Нашої України» увійшли в уряд, який сформовано коаліцією, вони стали автоматично членами коаліції, що б хто не заявляв. Я кажу про юридичний аспект.

Оксана ВАЩЕНКО: Навіщо президенту України Віктору Ющенку коаліція за участю «Нашої України»?

Юрій КОСТЕНКО: Ну, він об’єднує Україну, як він заявив, і тому...

Оксана ВАЩЕНКО: Можна це зробити таким чином?

Юрій КОСТЕНКО: Ні. Україну об’єднувати можна тільки на основі змагальності ідей, а не на основі змагальності реґіонів.

Оксана ВАЩЕНКО: Кадрові зміни в Секретаріаті президента – це зміна оточення глави держави?

Юрій КОСТЕНКО: Зміна оточення, але це не зміна політики і не підвищення ефективності, як на мене, діяльності адміністрації президента, тому що президент повинен опиратися не на найвідданіших своїх соратників, а на політичні сили. Президент сьогодні дуже слабкий не тому, що біля нього немає сильних людей, а тому, що у ВР президентську позицію не захищає 226 народних депутатів.

Оксана ВАЩЕНКО: Чи будуть наступні вибори президента в парламенті?

Юрій КОСТЕНКО: Знаєте, про це багато говорять, але, як на мене, я слабо вірю в те, що відбудуться такі радикальні конституційні зміни. Достатньо іншого. Сьогодні президентська команда, на превеликий жаль, не може демонструвати ефективної протидії усім прагненням Партії реґіонів і тієї коаліції, яку вона створила.

Оксана ВАЩЕНКО: (…) Поки що БЮТ говорить досить таки ретельно і однозначно, що вони переходять в опозицію, одна з перших політичних сил, яка про це заявила. Вони на четвер переносять оголошення про створення парламентської опозиції, нібито, чекають визначення «Нашої України». Скажіть, чи варто чекати, і взагалі, БЮТ в ролі опозиції як довго проіснує?

Юрій КОСТЕНКО: Ну, щодо очікування, я думаю, якщо політична сила базує свою діяльність на ідеології, то не варто чекати, так як Українська народна партія, як тільки став зрозумілий результат тієї коаліції, яка сформована як більшість Верховної Ради та уряд, ми одразу ж зробили рішення нашого політичного органу, правління, про перехід в опозицію. Чому? Тому що більшість, вона не є навіть ідеологічною чи ідейною. Це більшість, яка відображає корпоративні інтереси, інтереси великого капіталу, все.

Тому БЮТ, якщо вона називає себе лівоцентристською політичною силою, одразу ж повинна була проголосити про перехід в опозицію, не чекаючи, де буде «Наша Україна». Те, що заявляється Юлією Володимирівною, це дещо інше. Вона намагатиметься в Блок Юлії Тимошенко або під протекторатом Блоку Юлії Тимошенко створити щось таке, на кшталт того, що робив Віктор Ющенко – блок «Наша Україна», а потім коаліція «Сила народу». Тобто, це підготовка до президентських виборів, а не чиста ідеологічна позиція, яка була визначена в момент створення так званої антикризової коаліції у ВР.

Оксана ВАЩЕНКО: Ну, якщо ви хочете вплинути на нинішню ситуацію, якимось чином, ну, я не знаю, зруйнувати нинішню антикризову коаліцію, то варто, не має значення, з ким об’єднуватися заради мети? Історія як показує?

Юрій КОСТЕНКО: Ні, я не прихильник отих тез колишнього вождя пролетаріату, Леніна, що задля досягнення якоїсь мети можна об’єднуватися хоч із дияволом, хоч із будь-ким. Я, все-таки, прихильник того, щоб ми ставили благородну мету і благородними методами її досягали. Згадайте, як комуністи, начебто, задля народного щастя знищували сотні мільйонів. Я не є таким політиком.

Оксана ВАЩЕНКО: А з ким ви можете на правому фланзі об’єднатися? Хто це може бути?

Юрій КОСТЕНКО: Близькі за позицією, за ідеєю політичні сили.

Оксана ВАЩЕНКО: Ну, хто? Рух? Рух хіба є? Руху немає. Рух розчинився у «Нашій Україні».

Юрій КОСТЕНКО: Так. Як політична сила, він сьогодні не існує, як самостійна політична сила, не існує. Але є структури Руху на місцях, із якими ми ефективно співпрацюємо, наприклад, Полтавська область.

Оксана ВАЩЕНКО: Вони будуть входити до УНП?

Юрій КОСТЕНКО: Полтавська область, я наведу конкретні приклади. Два тижні тому було зібрання депутатів місцевих органів влади, членів Української народної партії, у якому взяли участь і депутати від НРУ, КУНу, навіть від соціалістів, які не погоджувалися із платформою чи позицією Олександра Мороза.

Тому в такому плані ми взаємодіємо і намагаємося протидіяти поширенню цієї антиукраїнської істерії, яка формується ВР чи її більшістю на чолі із соціалістом Морозом та прем’єром Януковичем, і в цьому плані ми готові співпрацювати з іншими близькими за ідеологією політичними силами. Чому ми так наголошуємо на ідеології? Я нагадую діяльність уряду Юлії Володимирівни Тимошенко.

Там було три складові: соціал-демократ Юлія Тимошенко, ліберали Терьохін і Пинзеник, ну і декілька правоцентристів, таких, як Кириленко. Так от, що з цього уряду доброго вийшло? Економіка була абсолютно незрозуміла, бо підвищили податки, і, в першу чергу, на малий бізнес, так звані митні правила, або лібералізація митних правил привела до погіршення умов національному товаровиробнику.

Ну, Кириленко, дійсно, говорив про ОУН-УПА, але реальних кроків в напрямку навіть соціального захисту вояків ОУН-УПА так і не було досягнуто. Тому говорячи про об’єднання, треба ставити питання, а що після того буде, коли ми прийдемо до влади, адже опозиція має на меті завжди прийти у владу або змінити діючу владу, яку політику ми далі будемо проводити.

Оксана ВАЩЕНКО: Ваш варіант передбачає витрати дуже багато часу. (…)

Юрій КОСТЕНКО: Ми вже 15 років пройшли. (…)

Оксана ВАЩЕНКО: Ви скільки готові ще чекати?

Юрій КОСТЕНКО: Я не готовий чекати, я щодня дня працюю, і дуже багато працюю над тим, щоб, нарешті, в Україні вперше за її новітню історію до влади прийшли правоцентристи. Адже всі негаразди в Україні, на відміну від Польщі, Чехії, Прибалтики, пов’язані з тим, що правоцентристи жодного разу не були при владі, не мали отих 226 голосів у ВР.

Оксана ВАЩЕНКО: Але перманентно входили постійно в уряд. І ви були в уряді.

Юрій КОСТЕНКО: Але перманентно обслуговували, фактично, інтереси влади, старої, комуністичної.

Оксана ВАЩЕНКО: А чому ж йшли і прагнули в уряд, і прагнули цих посад?

Юрій КОСТЕНКО: Так, це були оті помилки романтичної національно-демократичної команди, яка, отримавши владу у 1991 році, отримавши такий результат на референдумі, тим не менше, відмовилася від цієї влади, бо вожді національної демократії тоді сказали, ні, давайте, будемо будувати разом із комуністами, які вже на той час поховали свої партквитки, незалежну Україну. Що з цього вийшло? Кланова, олігархічна, адміністративна система, якої ще Європа ніколи не бачила. Тому продовжувати таку політику ми не будемо.

УНП чітко буде тільки блокуватися з тими, хто стоїть на однакових ідеологічних засадах, і будемо змагатися за владу. (…) Я не кажу, що на наступних виборах ми переможемо, це нереалістичне завдання, але те, що на наступних виборах правоцентристи знову повернуться у парламент, і потужною фракцією, я в цьому не маю жодного сумніву.

Оксана ВАЩЕНКО: Ви говорите про те, що не будете обслуговувати, що врахуєте помилки минулого, але хто буде? Ви подивіться, час іде, я дивлюся, от, на УНП, у вас, немає нових облич таких потенційних лідерів. Хто може?

Юрій КОСТЕНКО: Я не згоден. Я вам назву лише два, знову ж таки, приклади. На посаді голови обласної орґанізації сьогодні в Полтавській області став керівник секретаріату обласної адміністрації, колишній голова райдержадміністрації Сергій Соловей, молода, перспективна, потужна людина. Це політик нової генерації, людина, яка пройшла шлях від вчителя, до речі, він був заслужений вчитель України, до потужного політичного керівника.

У Львові змінено голову обласної орґанізації, Олександра Гудиму, досвідченого політика, але на зміну йому прийшов молодший, підприємець, який сьогодні очолив орґанізацію, Богдан Козак, із потужною командою. Такі ж самі зміни відбуваються у Запорізькій обласній орґанізації. Саме звідти починається наростання м’язів, впливу партії, а не тут, в Києві, за «круглими столами», де сидять ті ж самі, перепрошую, політики, які всім набридли.

Оксана ВАЩЕНКО: Але, ви знаєте, вони вирішують, і так виходить, що одні чекають…

Юрій КОСТЕНКО: Нічого вони не вирішують.

Оксана ВАЩЕНКО: Чекають, а вони вирішують, і творять політику в державі.

Юрій КОСТЕНКО: (…) Давайте, подивимося, хто сьогодні при владі? Партія реґіонів. Де вона народилася? У реґіонах. (…)

Оксана ВАЩЕНКО: І дуже швидко народилася. Ви знаєте, їй не треба було 15 років.

Юрій КОСТЕНКО: Ні, вона 15 років йшла до Києва. Тому якщо хтось думає, що в Києві можна народити потужну політичну партію, то подивіться на Народний Союз «Наша Україна», і вам стане все зрозуміло.

Оксана ВАЩЕНКО: (…) Пане Юрію, якщо ж говорити, добре, давайте, залишимо опозицію, з входженням «Нашої України», це зрозуміло. Ви говорите про те, що, фактично, вони, нібито, є у владі, але, юридично, немає, і президенту…

Юрій КОСТЕНКО: Навпаки, юридично є, а вони оголошують, що вони в опозиції.

Оксана ВАЩЕНКО: Ні, юридично немає, вони ж не підписували жодних документів.

Юрій КОСТЕНКО: Юридично постає опозиція тоді, коли, не опозиція, а коаліція, тоді, коли більшість формує уряд, тоді постає…

Оксана ВАЩЕНКО: О, це тоді новий аргумент, новий аргумент для «Нашої України». Ну, я спробую потім його використовувати, хоча не знаю, яка буде реакція. Вони говорять про те, що вони не входять, принаймні, зараз, в коаліцію.

Юрій КОСТЕНКО: Ну, як же було голосування напередодні, коли голосували за Януковича, «Наша Україна», фракція «Наша Україна» голосувала за входження у коаліцію із Партією реґіонів, соціалістами, тільки без комуністів. Як же з цим голосуванням тоді?

Оксана ВАЩЕНКО: Ну, питання залишається відкритим. Скажіть, а от президент Віктор Ющенко може зараз розраховувати на «Нашу Україну»?

Юрій КОСТЕНКО: Ні. Він навіть не міг розраховувати на «Нашу Україну», я маю на увазі Народний Союз «Наша Україна», почесним головою якої він є, тоді, коли він пропонував змінити формат команди, яка йшла на вибори. Він же прийшов на з’їзд і запропонував своє бачення, якою має бути ця політична команда, без одіозних фігур, без тих, хто вже заплямував себе роботою у владі, і «помаранчеву» команду заплямував. Тому, не послухавши його тоді, дуже важко очікувати, що зараз «Наша Україна», вже як об’єднання з різними партіями, може бути опорою Віктору Ющенку.

Оксана ВАЩЕНКО: А хто може бути цією опорою?

Юрій КОСТЕНКО: Її треба створювати. Це був, це як на мене…

Оксана ВАЩЕНКО: Ну, казали, нові проекти якісь розробляються.

Юрій КОСТЕНКО: Ні, (…) я не прихильник нових проектів. Знаєте, я постійно нагадую отой анекдот за радянських часів, про славетні англійські газони, а комуністи хотіли навчитися, як це їх робити. І послали туди делеґація для того, щоб за місяць зробити такі газони. Ну, нічого не вийшло. Коли вони вдруге звернулися, такий який же секрет цього всього, вони кажуть, так 300 років треба вранці стригти, а увечері поливати, а не за один тиждень. Так оце у нас із новими проектами.

Був проект «Наша Україна», був проект «ЗаЄда», «Єдина Україна», це всі проекти, які вже пішли у вічність, у історію, і вони ніколи нічого не дадуть. А треба робити, як в Англії, крок за кроком, оцю політичну силу, яка народилася наприкінці 80-их, яка мала назву тоді Народний Рух України (за перебудову), а сьогодні це, здебільшого, Українська народна партія, оцю політичну силу треба розвивати, допомагати їй, щоб в Україні постала потужна правоцентристська сила. Це є головне завдання політичне для президента Ющенка. І це була помилка його, (…) що він «Нашу Україну», все-таки, намагався поставити в ліберальну, чи спрямувати в ліберальну сторону, а не розвивати правоцентристську основу «Нашої України», політичного об’єднання, яке дало президенту найвищу державну посаду. Ну а чи зараз він розуміє? Я думаю, що дещо зрозумів після останніх виборів. Багато людей по-іншому дивляться на все, що відбулося в Україні, думаю, і президент.

Оксана ВАЩЕНКО: Юрію Івановичу, але, ви знаєте, от, ви так говорите, і складається враження, що в вас говорить якась певна образа. Вам не було комфортно в «Нашій Україні», ви там не знайшли, скажімо, собі прихильників або, там, ну, я кажу в нормальному розумінні цього слова, друзів. Але не «любих», я не сказала, «любих».

Юрій КОСТЕНКО: Ну, у політиці друзів важко шукати. (…) Чого в мене ніколи не було, так це образи за те, що відбувається в політиці. Якщо ти ображаєшся, то тобі не варто цим займатися. Інша річ, що я завжди намагався відстоювати свою позицію, і принципову позицію. І тому ви праві, що мені не було затишно в «Нашій Україні». Хоча б тому, що в 2002 році «Наша Україна», отримавши таку ж перемогу, як сьогодні Партія реґіонів, нічого не зробила, щоб сформувати на її основі більшість, а це було абсолютно можливим.

Об’єднавшись із колишньою «ЗаЄдою», «Наша Україна» могла мати прем’єр-міністром Віктора Ющенка, і 2 роки до президентських виборів Україна йшла б до Європи, до НАТО і до кращого життя, а де-факто, прем’єр Ющенко у 2004 році був би президентом Ющенком. Тому, це була моя позиція, її не сприйняли. Моя позиція була, щоб «Наша Україна» після 2004 року, як мінімум, розділилася на 2 політичні складові, правоцентристську, тобто, праву ногу президента Ющенка, і ліберальну, чи ліберально-центристську, ліву ногу.

Якби так відбулося, то сьогодні у ВР була б «помаранчева» більшість, «помаранчевий» уряд, бо не було б зрадника Мороза. Це не мої слова, це слова відомих політиків. Так що от в чому мені було не комфортно з тими, хто не поділяв мої погляди. Мені дуже комфортно в УНП, яка всі 17 років своєї роботи у політиці торує один напрямок і одну позицію відстоює у державній політиці.

Оксана ВАЩЕНКО: От, дивіться, ви говорите про те, що треба було об’єднатися свого часу з блоком «ЗаЄду». А де зараз цей блок «ЗаЄду»? Він зараз розпорошився.

Юрій КОСТЕНКО: Правильно.

Оксана ВАЩЕНКО: Частина є в Партії реґіонів, частина є, там, десь в БЮТі, так?

Юрій КОСТЕНКО: Правильно, а тоді вони були…

Оксана ВАЩЕНКО: І зараз вони цим моментом скористаються. Правда, і вас вже в парламенті немає, ось в цьому різниця.

Юрій КОСТЕНКО: (…) Різниця в тому, що з 2002 року Україна без революції, без потрясінь, без розколів держави працювала б на конструктив, працювала б на інтереси громадянина, на інтереси суспільства, і сьогодні б життєвий рівень в Україні, якби тоді послухали Костенка, був би, як мінімум, вдвічі вищий. Ось про що йдеться, а не про те, хто в якій там сьогодні партії. Знаєте, той політикум, який сьогодні є у ВР, на 90% – це безідейні і безпринципні люди, на превеликий жаль, тому говорити про такі речі, думаю, не варто.

Оксана ВАЩЕНКО: (…) Якщо говорити про те, що зараз робить опозиція, знову ж таки, хочу повернутися до ініціатив БЮТ, оскільки в парламенті політична сила, треба віддати належне, і в них є можливості більш ширші для того, щоб постійно бути, як кажуть, на плаву, так? Є такий своєрідний, нібито, план, він вже умовно називається, там, план Тимошенко, зміни влади. Вам знайомий цей варіант чи ні?

Юрій КОСТЕНКО: Мені це тільки нагадує той анекдот, «містер Фікс, у вас є план?». Ну а далі відповідь зрозуміла. Я вже таких піар-планів…

Оксана ВАЩЕНКО: Ну, ви ж працювали з нею, ви ж знаєте…

Юрій КОСТЕНКО: …Наслухався багато. Так я кажу про політику загалом. Я думаю, що ніякого плану немає, тим більше, за 8 чи 7 місяців замінити Партію реґіонів у владі. Яким чином? У ВР Партія реґіонів повністю контролює не те що 226 голосів. Я думаю, скоро й до 300 дійде. Отже, ніяке рішення ВР ухвалити щодо цього не зможе. А ви знаєте, що, згідно із конституційними змінами, тепер уряд підзвітний парламенту, тобто, парламент його відправляє у відставку, а не президент, як це було в минулому році. Тому ніяких таких очікувань, навряд чи можна добитися.

Друга, наприклад, можливість, революція №2, там, чи №3, бо була ж перша революція не у 2004 році, а 1989-91 роках. Так от, я думаю, тут психологічний настрій у суспільстві, здебільшого, перебуває у стані шоку, і тим більше, це ті, хто підтримував «помаранчеву» команду. Бо в Києві – це добре, у ВР, ви сказали, багато можливостей, це так, але треба їздити частіше по реґіонам, спілкуватися з людьми там, у низах, і послухати, що вони про нас усіх кажуть.

Оксана ВАЩЕНКО: Під час виборів їздять, тоді.

Юрій КОСТЕНКО: Ні, треба… Ну, правильно, під час виборів солодкі цукерки всі обіцяють, а от сьогодні поїздити і послухати реакцію виборців на те, що відбулося в Україні. Я всіх «помаранчевих» відношу, в тому числі, і себе, до тих, хто «здав» «Реґіонам» владу в той чи інший спосіб. Тому я хочу сказати, що ніяких можливостей людей вивести на нові Майдани, на нові політичні барикади немає.

Ну і, в решті решт, це шлях в нікуди. Треба не змагатися, правий берег Дніпра із лівим, як це було вибудувано у 2004 році, треба змагатися, знов таки, програмою, ідеєю, яку ти будеш політику в державі проводити. Ось це повинна Юлія Тимошенко постійно говорити у ВР і поза ВР, про свою програму, про ті недоліки політики, які вже сьогодні видно в нової команди. Оце – завдання опозиції. А постійно говорити про якісь міфічні плани і щасливе життя…

Оксана ВАЩЕНКО: Ну чого ж? Вона бореться за тарифи за житлово-комунальні послуги, за дешевий газ.

Юрій КОСТЕНКО: Дешевий газ, оце ж та міфологія, за яку люди голосували. А ми на виборах чітко говорили, що дешевого газу не забезпечить ні Янукович, ні екс-прем’єр Тимошенко, тому що це є світова практика, ціни на газ і на інші енергоносії будуть рости, і ніякий уряд їх не зупинить. Я вважаю, що завдання таких потужних лідерів, як Юлія Тимошенко, стати, нарешті, фаховою опозицією всьому тому безладу, який відбувається в державі, і тут ми готові допомагати, бо Юлія Володимирівна буде говорити про ліву ідею, ліву програму, ми – про праву. Дуже мало говорять, от, політики, задля чого об’єднуються.

Ми постійно декларуємо, в Україні все, що відбулося, тільки тому, що 226 депутатів-правоцентристів не були при владі і не ухвалили закони про створення в Україні замкнутих технологічних циклів великої репродукції, оце і є національний тип економіки, законів про розвиток малого підприємництва, де треба було створити податкові канікули для тих, хто починає підприємницьку діяльність, законів про обкладання прогресивним податком багатих людей.

От, податок на майно, чого до сьогоднішнього дня він не діє, чого його не впроваджено? Адже саме з цього починається примус держави багатих ділитися із бідними. Ну і багато іншого. Я вже не кажу про такі речі, як відновлення історичної пам’яті, бо лише на цьому можна побудувати національну державу і національну економіку, і багато інших речей.

Оксана ВАЩЕНКО: Юрію Івановичу, я, от, згадую ті часи, коли, все ж таки, існував потужно Рух, коли ним керував В’ячеслав Чорновіл, і тоді можна було говорити про те, що праві політичні сили можуть якимось чином досягти певних успіхів. Але ви ж пам’ятаєте, да, і ви були одним з ініціаторів того, коли утворився Народний Рух України, що тоді було. От, є і відповідні запитання на нашу електронну адресу, які надходять з цієї тематики.

Відмова від ідеї В’ячеслава Чорновола про конституційні збори створила цей хронічний кризовий стан. Ручне управління Конституцією, ВР порушує субординацію підпорядкування органу. Розвал Руху послабив дії прогресивних сил на десятиріччя. Політика центру слабо поширена в реґіонах, з майбутніми силами, що працюють з народом на місцях. Егоїзм окремих лідерів розпорошує сили, підкріплюючи рецепт володарювання понад 1000-ліття.

Юрій КОСТЕНКО: Ідею конституційних зборів дуже детально обговорювали у парламенті перед схваленням Конституції 1996 року, і прийшли до висновку, що, фактично, тоді треба ВР розпустити, а обрати нову ВР, яка б ухвалила українську Конституцію. Але знову зупинилися на цій ідеї, на якій основі обирати, чи на пропорційній, тобто, коли б змагалися партії, чи на індивідуальній.

Щодо інших аспектів, Народний Рух України (за перебудову), саме так називалася громадсько-політична орґанізація, альтернативна КПРС, яка привела Україну до незалежності. Такі ж рухи були в інших державах: «Саюдіс» у Литві, Народний фронт у Латвії, «Солідарність» у Польщі. Вони, виконавши свою місію, народили політичні партії, і саме далі відбувалася боротьба між політичними партіями, між ідеями. Тому що в Народному Русі були і зелені, і соціал-демократи, і ліберали, і національна демократія. Тобто, цілий спектр демократичних сил був об’єднаний у громадсько-політичному русі. Не треба робити трагедії з того, що він, виконавши свою місію, мав трансформуватися у партії, які б далі продовжували ідейну боротьбу за владу. Оцього не відбулося в Україні, тому що пішли…

Оксана ВАЩЕНКО: Але з того часу поки що не відбулося такого об’єднання.

Юрій КОСТЕНКО: Ні, об’єднання відбувалося. Чого ви забуваєте 2000 рік, коли Українська народна партія створила «Українську правицю», яка підтримувала уряд Ющенка, попри те, що у ВР на той час уряд Ющенка не опирався на більшість, але за межами ВР ми не давали скинути цей уряд впродовж 1,5 роки, роблячи різні політичні акції? Чого ви забуваєте про об’єднання правоцентристське «Наша Україна»? Це ж блок правих партій був і правоцентристських. Те, що Ющенко туди ліберала Щербаня, як кажуть, привів чи соціал-демократа Порошенка, воно ж не впливало на силу.

Оксана ВАЩЕНКО: Ну, скільки вони діяли? Вони ж були короткотерміновими.

Юрій КОСТЕНКО: Це об’єднання об’єднувалося задля здобуття влади, інша річ…

Оксана ВАЩЕНКО: Ви ж зараз говорите не про короткотермінові об’єднання, ви ж працюєте на перспективу, я так розумію.

Юрій КОСТЕНКО: Так, ми працюємо на перспективу у двох аспектах, посилюємо свою партію, тому що навіть «Наша Україна» у 2004 році не могла забезпечити контроль за голосуванням у Донецькій, в Луганській області, і ми наших колег із Львівської, Волинської області возили на дільниці на Донеччину, зокрема. Тому скільки б ми не об’єднували сьогодні партії правоцентристські, вони не здатні будуть поки що боротися за владу. Треба мати орґанізаційну основу набагато більшою, треба мати фінансову основу, треба мати ЗМІ, через які можна свої ідеї розповсюджувати і багато іншого.

Отже, УНП, розвиваючи свою політичну силу, тим не менше, працює і з іншими правоцентристськими партіями в плані об’єднання. На наступних виборах, я впевнений, що або буде блок, найбільш за все, правоцентристських сил, так як Берлусконі йшов же не із однією партією «Форте Італія», а блоком 6 партій правоцентристських.

Оксана ВАЩЕНКО: (…) Пане Юрію, скажіть, а ви хочете Віктора Ющенка бачити вдруге на посаді президента, на другий термін?

Юрій КОСТЕНКО: Я думаю, що ще рано робити підсумки його президентської діяльності, тому що до президентських виборів ще, як мінімум, 3,5 роки. І тільки тоді, коли напередодні президентських виборів буде проведено аналіз, хто що зробив, і хто що не зробив, можна визначатися із тими чи іншими кандидатами.

Оксана ВАЩЕНКО: Але однозначно, принаймні, зараз сказати не можете?

Юрій КОСТЕНКО: Звичайно. (…)

СЛУХАЧ: (…) Чи не здається вам, що завдяки діяльності наших патріотичних сил український народ приречений, щоб ним керували закордонні пани, а самі патріотичні сили приречені діяти з лісу, з підпілля? Я поясню свою думку. Ви правду сказали, в 1991 році в багатьох республіках прийшли до влади патріотичні сили. Візьміть не всю Прибалтику. Естонія. У них було в 1991 році 60% населення не місцевого. Патріотичні сили зуміли розбудувати національну державу, прийняти законодавство, яке забезпечило їм вступ в ЄС і в НАТО, і живуть вони набагато краще, ніж ми зараз. (…)

Юрій КОСТЕНКО: Добре я знайомий з досвідом Естонії, бо ми були в 1990 році, і знайомилися із їхніми кроками щодо незалежності. Так от, я хочу сказати, вже тоді у них була більшість в їхньому парламенті, у 1990 році, як і в Латвії, так і в Литві. Національно-патріотичні сили мали там більшість. А Народна Рада, як ви знаєте, у 1990 році мала меншість. Ми могли б мати більшість, якби разом із референдумом 1991 року були проведені дострокові парламентські вибори, от тоді б Народний Рух України мав би, я думаю, десь 270-280 голосів і зробив би те, що зробили наші колеги у прибалтійських країнах.

Оксана ВАЩЕНКО: Юрію Івановичу, стосовно, от, змін в Секретаріаті президента, ви сказали, що, ну, в оточенні змін не відбулося, так?

Юрій КОСТЕНКО: Не відбулося політичних змін. Відбулася заміна товариша Рибачука на товариша Балогу.

Оксана ВАЩЕНКО: А чого «товариша»?

Юрій КОСТЕНКО: Це колеги, з якими Віктор Андрійович працював і в «Нашій Україні», і на президентських виборах.

Оксана ВАЩЕНКО: А секретар Ради нацбезпеки і оборони? Місце ще залишається вакантним.

Юрій КОСТЕНКО: Я думаю, що там точно так же буде призначено днями одного із близьких до Віктора Андрійовича.

Оксана ВАЩЕНКО: Це хто?

Юрій КОСТЕНКО: Я не знаю.

Оксана ВАЩЕНКО: А чого ж ви сказали, близьких?

Юрій КОСТЕНКО: Це тип роботи Віктора Андрійовича. Він намагається формувати політику на основі тих людей, яким він довіряє у найбільшій мірі.

Оксана ВАЩЕНКО: А вам він не довіряє?

Юрій КОСТЕНКО: Я з ним вже давно не спілкувався.

Оксана ВАЩЕНКО: А чого?

Юрій КОСТЕНКО: Він – президент, а я – звичайний громадянин. У нього зовсім інший графік спілкування.

Оксана ВАЩЕНКО: А у вас хіба немає можливості для того, щоб зустрітися з президентом?

Юрій КОСТЕНКО: Я особливо і не прагну зараз зустрічі, але коли відбувалися переговори щодо формату коаліції, і наша партія звернулася до президента із вимогою розпустити ВР, то я намагався з ним зустрітися, але тоді це не вдалося. (…)

Зараз я не думаю, що є предмет для серйозної дискусії, попри той факт, що, як на мене, президент може змінити ситуацію, якщо він сформує команду, яка фахово буде опонувати діяльності Януковича і його команди. І тут немає ніякої трагедії. Я нагадаю досвід, коли, наприклад, у Польщі Кваснєвський, лівоцентрист, мав правий уряд і праву більшість Сейму, і він в опозиції, фактично, був до них, і дискутували. Але вони дискутували, яким шляхом має розвиватися Польща, з тим, щоб максимально захищати національні інтереси. Те ж саме було і у Франції.

Тому президенту не треба грати у ці, як у народі кажуть, «кошки-мишки». Йому треба сказати, що я – правоцентрист, переміг з правоцентристською програмою, сьогодні до мене в опозиції уряд Януковича, який базує свою діяльність навіть не на ідеї чи вірі, чи якійсь, а він базує виключно на інтересах Донецького реґіону і інтересах його клану.

Оксана ВАЩЕНКО: Юрій Іванович, одне запитання і одне слово. Ви знаєте, хто впливає на рішення президента, яка це особа, прізвище?

Юрій КОСТЕНКО: Я не думаю, що це якась особа, тим більше, з конкретним прізвищем. Президент завжди слухає дуже багатьох, а рішення ухвалює, виходячи із свого бачення.

Радіо «Ера», 19 вересня 2006 р., http://www.era-fm.net/programs/51/1062


Версія для друку На першу сторінку