"ядерна зброя - це засіб стримування агресії"

інтерв'ю з Юрієм КОСТЕНКОМ, міністром екології, головою робочої депутатської групи по вивченню питань, пов'язаних з ратифікацією договорів СТАРТ-1 і про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ).

- Яка причина зняття з бойового чергування 12 ракет СС-19?

-Гарантійний термін цих рідкопаливних ракет скінчився. Тому вони й були зняті з бойового чергування.

- Але коли закінчується гарантійний термін радянських телевізорів, вони інколи спалахують як смолоскипи.

- Я не думаю, що існує така небезпека щодо тих ракет. Просто вийшов гарантійний термін експлуатування ракетоносіїв. Тепер вони повинні пройти відповідну процедуру тестування на російських підприємствах, які їх виготовили. Після таких досліджень головний конструктор може або дозволити продовжити їх експлуатацію, або дати вказівку ці ракетоносії знищити.

- Ви не думаєте, що висновок головного конструктора буде однозначним - знищити?

- Враховуючи, що ці ракети все одно будуть зніматися згідно з договором про скорочення наступальних стратегічних озброєнь, то немає сенсу їх експлуатувати після тестування, навіть якщо вони справні. Проте я не знаю, яким чином і куди ці ракети будуть вивезені, бо це визначиться після ратифікації Верховною Радою угоди СТАРТ- 1. Але якщо Міністерство оборони України або хтось інший бере на себе сміливість вивозити ракети без дозволу Верховної Ради, то це вже його особисті проблеми,

- Чи ведуться роботи українськими вченими для набуття Україною негативного контролю за ядерною зброєю? (Негативним контролем прийнято називати технічну можливість заблокувати випуск ракети. - Прим. автора.)

- Я не знаю, чи ведуться подібні роботи, бо це не входить до моєї компетенції. Проте рішення Верховної Ради від 9 квітня 1992 р. зобов'язувало виконавчу владу створити систему технічного контролю, або вірніше технічного блокування запуску ракет з нашої території. Чи виконує це рішення виконавча влада - я не знаю.

- Чи гарантуєте ви, як міністр екології, безпечність ядерних боєголовок, які тепер зняті з тих 12 ракет? Де вони будуть зберігатися?

- Ми рекомендували Міноборони направити ці боєголовки для зберігання на об'єкти "С", які для цього й існують. У такому випадку справді можна ручатися за їхню екологічну безпеку. Певні проблеми існують через те, що на ракетно-технічних базах, не пристосованих для зберігання великої кількості ядерних боєзарядів, накопичилася надмірна кількість боєголовок. Але серйозної небезпеки не існує. Підкреслю, що гармидер, піднятий у російській пресі, сенсаційні повідомлення, нібито в Україні ось-ось почнуть вибухати боєголовки, зайвий і не відповідає дійсності. В Україні немає жодної ядерної боєголовки, гарантійний термін якої вже скінчився або закінчується. Закінчується гарантійний термін ракетоносіїв. Справді, існує проблема в тому, що боєзаряди зі знятих ракет зберігаються у частинах на ракетно-технічних базах, а не на об'єктах "С", пристосованих для цього.

- Чому Україна не може передати під юрисдикцію Росії об'єкти °С"?

- Тому що не врегульовані юридичні питання. До цього часу Росія сперечається з нами про право власності на боєголовки. Передавши право власності на об'єкти "С" Росії, ми втратимо юридичний контроль за боєголовками. Тоді Росія буде мати можливість під виглядом регламентних робіт вивезти ці боєголовки з України. І так воно й буде, якщо Москва розпоряджатиметься об'єктами "С". Протягом невеликого проміжку часу ми втратимо всі боєголовки. Сумний приклад виведення в Росію тактичної зброї вже маємо. Тоді було укладено угоду про те, що ця зброя є власністю України, і Росія мала відшкодувати нам утрату матеріальних цінностей. Але коли тактичні ракети перетнули наш кордон, Росія заявила, що дискусія з цього приводу закрита, і нам нічого не було компенсовано.

- Проте, не вся тактична зброя була виведена. Дивізія стратегічних бомбардувальників, дислокована в Узині, має на озброєнні крилаті ядерні ракети повітряного базування. Чи має Україна над ними контроль?

- Так, ми контролюємо ці боєголовки. Але ці ракети відносяться до стратегічної зброї, бо вони базуються на стратегічній авіації.

- Але ці бомбардувальники можуть нанести превентивний удар по Європейській території Росії?

- Це тільки теоретично. За чотири десятки років існування ядерної зброї змінилося ставлення до неї. Ніхто серйозно не ставиться до можливості нанесення упереджувальних чи наступальних ударів. Ядерна війна - це кінець історії людства. Ядерна зброя сьогодні використовується як ефективний засіб стримування агресії і як засіб проведення зовнішньої політики. Користуючись наявністю ядерної зброї як вагомим аргументом, ті чи інші держави переслідують політичні цілі.

- Чи можуть вплинути події навколо Севастополя на процес ратифікації угоди СТАРТ-1 і ДНЯЗ?

- Усе, що відбувається в світі, так чи інакше впливає на нашу Верховну Раду. Ніхто не заперечує проти того, що Україна є власником ядерної зброї, розташованої на її території. Але в світі точаться дискусії навколо того, чи є ми ядерною державою. Справа в тому, що Договір про нерозповсюдження ядерної зброї не передбачає виникнення ситуації, в якій опинилися ми. Юридично ядерною державою є така держава, яка виготовила і підірвала пристрій до 1 січня 1976 р. Україна як правонаступник СРСР повністю успадкувала його права, в тому числі і на ядерну зброю. Тобто з цієї точки зору - ми ядерна держава. Але в нас немає власного закінчення циклу виготовлення ядерної зброї.

Очевидним є те, що сьогодні вже необхідний новий підхід до ядерної зброї у світі. Необхідно розробити юридичні гарантії захисту тих держав, які стали на шлях ліквідації ядерної зброї. Адже це прецедент світового масштабу. Сьогодні ми чуємо лише одне - Україна підриває режим нерозповсюдження ядерної зброї, Але Україна нічого не підриває. Цей режим давним-давно був підірваний, бо на сьогодні близько 20 держав світу мають ядерну зброю, хоча їхні підписи стоять під Договором про нерозповсюдження. Треба проаналізувати, чому ДНЯЗ не виконується. Чому сьогодні поширюються ядерні технології? Чому не виконується домовленість про припинення тестових випробувань ядерної зброї найбільшими державами світу? Час вимагає нові підходи до Договору про нерозповсюдження, внести до нього необхідні зміни. Чому держави прагнуть володіти ядерною зброєю? Адже вони хочуть ЇЇ мати не тому, що збираються на когось нападати. Всі вбачають у цій зброї ефективний засіб стримування агресії. Поки не буде створено дійових механізмів регіональної та світової безпеки, цей процес зупинити буде неможливо. Необхідним є новий світовий порядок. На жаль, більшість політиків мале звертає на це увагу.